ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ПРИТЧЕЮ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-8437.47.229353Ключові слова:
емоції; емоційний інтелект; притча; іноземна мова; кордомедійністьАнотація
Проблема емоційної грамотності особистості у сучасному світі спонукає до пошуків ефективних шляхів її розв᾿язання. Важлива роль у розвитку емоційного інтелекту відводиться освітньому процесу, оскільки під час нього студенти навчаються долати перешкоди, які заважають їх успішній діяльності та самореалізації, розпізнавати свої почуття та інших людей. Згідно з дослідженнями, інтегрування емоційної складової в освітній процес, а саме у навчання іноземної мови, дає змогу не лише досягти навчальної мети, а й сприяє розвитку емоційної сфери студента. Зазначається, що позитивні емоції підсилюють мотивацію, запам᾿ятовування та впливають на психологічний стан студента. Так реалізується принцип кордомедійності: інформація, яка проходить через серце, із залученням почуттів та емоцій, ефективно засвоюється людиною. Тож інтегрування емоцій як позитивних, так і негативних, до процесу вивчення іноземної мови вбачається доречним та виправданим для розвитку пізнавальної і емоційної сфери студентів. Інтенсифікація позитивних емоцій на заняттях сприяє зниженню тривожності, безнадії, нудьги, гніву, послаблюючи дію механізмів психологічного захисту, що є характерними для тих, хто вивчає іноземну мову. Обґрунтовується доцільність використання притчі як методу психологічного впливу на емоційний стан студентів під час занять з іноземної мови, аналізуються психологічні особливості роботи з нею. Притча має велику цінність завдяки своєму обсягу, лексичному та граматичному матеріалу, метафоричному значенню та глибокому психологічному сенсу, що полегшує студентам аналіз власних емоцій, думок, сприяє трансформації поглядів.
Посилання
Гром᾿як, Р., Ковалів, Ю., & Теремко, В. (Ред.). (2007). Літературознавчий словник-довідник. Київ: Академія.
Елькін, О., Масалітіна, О., & Фюрст, Я. (Ред.). (2019). Вибрані матеріали міжнародної програми з формування м᾿яких навичок СЕЕ-навчання. Харків: Дім реклами.
Отич, О. (2018). Ідеї кордоцентризму В.О. Сухомлинського в контексті національної безпеки в освітній сфері. Наукові записки. Серія «Педагогічні науки», 172, 57–62.
Симонов, П. (1966). Что такое эмоция? Москва: Наука.
Скотна, Н., & Афанасенко, В. (2019). Соціально-психологічні витоки розвивального простору освіти. Проблеми гуманітарних наук. Серія «Психологія», 45, 114–129. doi: 10.24919/2312-8437.45.197000.
Смирнов, А., & Чикинa, О. (2016). Использование притч в психологической поддержке, мотивации, профориентации. Москва.
Dewaele, J.-M., & MacIntyre, P.D. (2014). The two faces of Janus? Anxiety and enjoyment in the foreign language classroom. Studies in Second Language Learning and Teaching, 4 (2), 237‒274. doi: 10.14746/ssllt. 2014.4.2.5.
Goleman, D. (2009). Emotional intelligence: Why it can matter more than IQ. Bloomsbury Publishing Plc.
Horwitz, E., Horwitz, M., & Cope, J. (1986). Foreign Language Classroom Anxiety. The Modern Language Journal, 70 (2), 125‒132.
Konovalchuk, V.І. (2016). Cordos-mediation in solving of modern education contradictions. Innovative Solutions in Modern Science, 1 (1), 58–64.
MacIntyre, P.D. (2002). Motivation, anxiety and emotion in second language acquisition. In P. Robinson (Ed.), Individual differences and instructed language learning (pp. 45–68). Philadelphia/Amsterdam: John Benjamins.
Méndez López, M.G. (2011). The motivational properties of emotions in Foreign Language Learning. Colombian Applied Linguistics Journal, 13 (2), 43‒58. Retrieved from http://www.scielo.org.co.
Pavlenko, A. (2005). Emotions and multilingualism. New York: Cambridge University Press.
Pekrun, R., & Perry, R.P. (2014). Control-value theory of achievement emotions. In R. Pekrun & L. Linnenbrink-Garcia (Eds.), International handbook of emotions in education (pp. 120‒141). New York: Taylor & Francis.
Ross, A.S., & Rivers, D.J. (2018). Emotional experiences beyond the classroom: Interactions with the social world. Emotions in second language acquisition, 8, 103‒126.
Scovel, T. (2000). Learning new languages: A guide to second language acquisition. Boston: Heinle & Heinle.
Schupp, H.T., Stockburger, J., Codispoti, M., Junghöfer, M., Weike, A., & Hamm, A.O. (2007). Selective visual attention to emotion. Journal of Neuroscience, 27, 1082–1089. doi: 10.1523/JNEUROSCI.3223-06.2007.
Shao, K., Pekrun, R., & Nicholson, L. (2019). Emotions in classroom language learning: What can we learn from achievement emotion research? Retrieved from https://www.researchgate.net.
