СМИСЛОВА ІМІТАЦІЙНІСТЬ У ПРОЦЕСІ МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2312-8437.51.2023-1.10Ключові слова:
мислення, смисл, імітація, смислова імітація, парафразаАнотація
Мета роботи – встановити емпіричний зв’язок смислової імітаційності з окремими характеристиками мислення осіб юнацького віку. Смислова імітаційність є факультативним феноменом дискурсу. За допомогою імітації мислення іншого (парафраза) суб’єкт намагається виходити з тупиків власного дискурсу, перефразовувати думку іншого з метою поліпшення її розуміння. Парафраза зв’язує мислительний процес, який повинен бути неперервним, але без додаткового й оновленого значення. У дослідженні використано авторську «Методику текстових розривів». Вибірку склали 61 особа юнацького віку. Досліджуваним пропонувався текст, в якому пропущеними є всі парні речення. Завдання полягало у складанні оповідання, яке має смисл. Після виконання завдання відбувається оцінка складених речень. Зокрема, виокремлювалися речення, які були кваліфіковані як парафраза попереднього або наступного авторського речення. Аналіз результатів дослідження полягає у тому, щоби з’ясувати властивості смислової імітації. Такими властивостями є: 1) зниження сформованості смислу оповідання в цілому та в кожній його частині (на підставі кореляційного та лінійного регресійного аналізу); 2) слабкий прямий кореляційний зв’язок зі зразками алогічної (суперечливої) (0,18) та аморфної (невизначеної) (0,17) думки досліджуваних, а також обернений кореляційний зв’язок із кристалізованими (−0,37) та логічними (−0,31) варіантами смислу. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що проаналізовано конструкт «смислова імітаційність» та емпірично визначено його місце у процесі мислительної діяльності. Висновками є положення, відповідно до яких смислова імітаційність повинна розглядатися як прояв дискретної неспроможність сформувати смисловий зв’язок. Це є тактична альтернатива смисловим пропускам. Очевидно, її мета полягає у спробі перефразувати умову задачі таким чином, щоби вона стала вихідною для подальшого мислительного процесу.
Посилання
Мазяр О.В. Валідність психологічного дослідження: математика абсурду. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Т. VI : Психологія обдарованості. Випуск 15. Київ-Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2019. С. 237–244.
Мазяр О.В. Мовлення та мислення у концептуальних поглядах Л. С. Виготського. Психологія людини: Л. С. Виготський та сучасна наука : Збірник статей за редакцією М. В. Папучі. Випуск 2–3. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2020. С. 175–192.
Мазяр О.В. Особистісний дисонанс: системний аналіз : монографія. Житомир : Видавець О. О. Євенок, 2020. 332 с.
Acar S., Runco M.A. Divergent thinking: New methods, recent research, and extended theory. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2019. Vol. 13(2). Р. 153–158.
Andrews-Hanna J.R., Woo C.-W., Wilcox R., Eisenbarth H., Kim B., Han J., Losin E.A.R., Wager T.D. The conceptual building blocks of everyday thought: Tracking the emergence and dynamics of ruminative and nonruminative thinking. Journal of Experimental Psychology: General. 2022. Vol. 151(3). Р. 628–642.
Dumas D., Organisciak P., Doherty M. Measuring divergent thinking originality with human raters and textmining models: A psychometric comparison of methods. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2021, Vol. 15(4). Р. 645–663.
Flora D.B. Thinking about effect sizes: From the replication crisis to a cumulative psychological science. Canadian Psychology / Psychologie canadienne. 2020. Vol. 61(4). Р. 318–330.
Kao C.-Y. Examining the attribute inheritance in Janusian thinking: An intensional study on the mechanisms of combining opposite concepts. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2023. Jan 02.
Moore D.A. Overprecision is a property of thinking systems. Psychological Review. 2022. May 05.
Open Science Collaboration. An Open, Large-Scale, Collaborative Effort to Estimate the Reproducibility of Psychological Science. Perspectives on Psychological Science. 2012. 7(6).
Open Science Collaboration. Estimating the reproducibility of psychological science. Science. 2015. 349(6251), aac4716. Doi: 10.1126/science.aac4716.
Petroviс M.B., Žeželj I. Thinking inconsistently: Development and validation of an instrument for assessing proneness to doublethink. European Journal of Psychological Assessment. 2022. Vol. 38(6), Р. 463–475.
Zeitlen D.C., Silvia P.J., Kane M.J., Beaty R.E. The creative mind in daily life: How cognitive and affective experiences relate to creative thinking and behavior. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2022. Dec. 15.
