Проблеми гуманітарних наук. Психологія

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНКИ З РАКОМ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ – ПЕРЕДУМОВА ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Ольга БАС — 2024-04-30

Мета статті – на основі теоретичного аналізу визначено складові якості життя жінок з раком молочної залози, як передумови психологічної реабілітації. Методологія дослідження базується на методах науково-теоретичного вивчення: аналіз, синтез та узагальнення, що дозволило виявити специфіку сучасних досліджень у галузі практичної психології. Наукова новизна. Здійснено огляд та проаналізовано проблемні сфери різних етапів перебігу хвороби від моменту постановки діагнозу до тривалої ремісії. Встановлено, що злоякісні новоутворення та їх лікування, призводять до зниження якості життя пацієнтів через їх психологічні і фізичні наслідки. З біопсихосоціальної точки зору, отримання діагнозу рак молочної залози та подальший перебіг хвороби може бути емоційно важким та негативно впливати на якість життя та психологічне здоров’я жінки. До психологічних наслідків, які погіршують якість життя жінок з раком молочної залози, віднесено психічні та eмоційні розлaди (дeпрeсія, тривогa, стрaх, гнів), тривожність та нав’язливі стани, занепокоєння щодо образу тіла, та, як наслідок заниження самооцінки, особливо в соціальному аспекті. У таких пацієнток можливе підвищeння розвитку суїцидaльного нaстрою, нeбaжaння повeртaтись до трудової діяльності що також може вплинути на якість життя жінки. З метою покращення результатів лікування раку молочної залози та якості життя після лікування критично важлива оптимальна психологічна адаптація до хвороби. В даний час оцінювання якості життя розглядається як одна з кінцевих точок клінічних досліджень. Через постійний прогрес медицини та розуміння психологічних механізмів, що впливають на якість життя, що часто змінюється, такі дослідження необхідно проводити постійно Висновки. Результати нашого дослідження допоможуть виявити прогалини в усіх сферах життя, у яких пацієнти з раком молочної залози потребують додаткової підтримки. Оскільки негативні наслідки хвороби та пов’язаних з нею методів лікування сильно впливають на якість життя жінки, важливо зосередитися на розробці психологічних підходів та втручань для підтримки пацієнтів на раком молочної залози на усіх етапах хвороби та лікування таким чином, щоб це призвело до покращення емоційного стану та якості життя жінки в цілому.

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ДІТЕЙ ВПО В РАМКАХ АРТТЕРАПЕВТИЧНОГО ПРОЄКТУ «КРОК ЗА КРОКОМ»

Зоряна БОРИСЕНКО — 2024-04-30

Мета роботи полягає в аналізі й узагальненні досвіду впровадження арттерапевтичного проєкту «Крок за кроком» в онлайн-форматі для дітей та підлітків скадовських шкіл. Методологія дослідження базується на культурологічному підході до розгляду арттерапевтичних практик у роботі з дітьми, наукових теоріях, які різнобічно аналізують сутність творчості та її вплив на внутрішній чуттєвий та емоційний світ дитини. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що висвітлено особливості та труднощі реалізації програми арттерапевтичних занять у форматі онлайн, які пов’язані як з функціями психотерапевта та дитячого психолога, так і з некерованими зовнішніми факторами, а також визначено та обґрунтовано використання сучасних арттерапевтичних технік роботи з дітьми, які постраждали внаслідок війни, в онлайн-форматі. У статті здійснено теоретичне обґрунтування необхідності психологічної допомоги дітям в умовах війн, визначено, що арттерапія є одним із багатьох методів психологічної допомоги, який дозволяє ефективно та безпечно відреагувати негативні наслідки травматичної події, відпустити приховані емоції, переоцінити ситуацію та себе, отримати доступ до ресурсів. Висновки. Розкрито зміст та мету програми проєкту «Крок за кроком», яка складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків, відзначається необхідність створення безпечного онлайн-простору, де діти можуть відкритися, поділитися досвідом і пройти через етапи емоційної обробки, стабілізації та поповнення за допомогою арттерапії. Представлені структурні елементи для проведення арттерапевтичних занять відповідно до вікових категорій учасників проєкту, а саме прийоми презентації та знайомства в групах, психотехніки роботи з емоціями та ресурсами, «ритуали» завершення сеансів арттерапії. Арттерапевтичний проєкт «Крок за кроком» є вагомим внеском у практику психологічної допомоги дітям в умовах війни, участь в якому надав можливість його учасникам виявити свої глибинні потреби і бажання, навчитися чути «себе», надавати допомогу собі та іншим в екологічний спосіб.

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА «БІЗНЕС-МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНИХ СЛУЖБ» У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПСИХОЛОГІВ

Юлія ВАТАН — 2024-04-30

У статті подано аналіз теоретико-методичних аспектів викладання навчальної дисципліни «Бізнес-модель організації психологічних служб». Її мета полягає в обґрунтуванні доцільності введення цієї освітньої компоненти до освітньо-професійних програм підготовки здобувачів вищої освіти через означення її ролі у формуванні таких необхідних сучасному психологу компетентностей, як уміння ефективно організовувати діяльність психологічної служби і прогнозувати її результати, здатність ідентифікувати власні переваги й застосовувати їх у конкурентній боротьбі. Методологія. Використано загальнонаукові методи пізнання – аналіз, синтез і узагальнення даних. Наукова новизна. Зазначено основну мету викладання курсу – формування в майбутніх фахівців уявлення про теоретичні засади, інструментарій і методи створення та забезпечення функціонування бізнесової моделі психологічної організації. Охарактеризовано змістове наповнення курсу через розгляд чотирьох модулів, за якими розподіляється навчальний матеріал: 1) «Бізнес-модель як схема функціонування бізнесу»; 2) «Процес створення моделі бізнесу»; 3) «Забезпечення конкурентоспроможності бізнес-моделі»; 4) «Етико-правові засади створення і функціонування психологічної служби». Описано методи викладання, порядок і критерії оцінювання набутих знань. Наведено конкретні приклади завдань, що використовуються під час проведення практичних занять та виконання модульних контрольних робіт. Проаналізовано значення самостійної роботи в засвоєнні програмних результатів навчання. Висновки. Роль навчальної дисципліни в системі професійної підготовки психологів полягає в тому, що вона надає їм розуміння основних закономірностей формування і функціонування бізнес-моделі психологічної служби, сприяє системному баченню організації та формує готовність до створення і вдосконалення бізнесової моделі, забезпечення та підвищення її конкурентоспроможності.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Марія ВОВК — 2024-04-30

Mета роботи. Приділити увагу проблемі збереження психологічного здоров’я військовослужбовців, яка є критично важливою та потребує комплексного підходу. Військові конфлікти створюють значний стрес, який може негативно позначитися як на самому військовослужбовці, так і на суспільстві в цілому. Методологія. Стаття ґрунтується на порівняльному аналізі та узагальненні теоретичних даних, що містяться у науковій літературі та професійному досвіді. Наукова новизна. Психологічне здоров’я військовослужбовців складається з фізичних та психічних аспектів, включаючи психічну стійкість та готовність адаптуватися до стресових ситуацій, що є невід’ємною частиною військової діяльності. Важливими аспектами є підтримка ментального здоров’я, розвиток стресостійкості та психологічна підготовка до ризикованих ситуацій. Досягнення психологічного здоров’я у військовослужбовців передбачає врахування їхніх індивідуальних потреб та забезпечення адекватного психологічного супроводу. Висновки. Одним з ключових кроків у вирішенні цієї проблеми є забезпечення доступу військовослужбовців до кваліфікованої психологічної допомоги, включаючи навчання управлінню психологічним стресом, консультування та психотерапевтичну підтримку.Психологічне здоров’я є важливою складовою загального здоров’я людини і визначається різними факторами, включаючи фізіологічні, психологічні та соціокультурні. Підсумовуючи, важливо створити середовище, де військовослужбовці можуть відкрито ділитися своїми емоціями та переживаннями, відчувати підтримку та розуміння. Корисними можуть бути ініціативи, спрямовані на цілісний підхід до психологічного захисту та оцінки наслідків військового конфлікту.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВОЛЬОВОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Віра ДУБ — 2024-04-30

Актуальність дослідження психологічних особливостей вольової саморегуляції майбутніх психологів визначається особистісними та професійними вимогами до фахівців. Вважаємо, що високий рівень розвитку вольової саморегуляції у майбутніх психологів є запорукою їх ефективної професійної діяльності в майбутньому. Проблема саморегуляції особистості є предметом дослідження багатьох українських науковців, які вказують на багатоаспектність та складність даного поняття. Мета дослідження: аналіз результатів емпіричного дослідження вольової саморегуляції майбутніх психологів. Методологія дослідження. У процесі дослідження використано методику дослідження вольової саморегуляції А. Звєркова та Є. Ейдмана. Наукова новизна роботи полягає у подальшому аналізі проблеми саморегуляції особистості та визначенні актуального стану вольової саморегуляції майбутніх психологів. Саморегуляція є важливою в навчальній діяльності майбутніх психологів, оскільки саме через неї здійснюється мобілізація та інтеграція особистісних характеристик студентів під час навчання. Констатовано, що вольова саморегуляція виражається у вольовій дії. Вважаємо, що здатність до вольової саморегуляції є основою саморегуляції загалом, оскільки вона є структурною частиною різних процесів і систем з якими пов’язана саморегуляція. Вважаємо, що процес вольової саморегуляції буде ефективним лише тоді, коли чітко буде усвідомлюватися самими студентами. Усвідомлення процесу вольової саморегуляції вплине на визначення студентами сильних та слабких сторін, планування конкретних цілей для покращення своєї навчальної діяльності та контроль за ефективністю діяльності. Висновки. Проведене емпіричне дослідження виявило різні рівні розвитку вольової саморегуляції у майбутніх психологів. В загальній сукупності переважають середні показники розвитку загального рівня вольової саморегуляції та окремих її показників – самовладання й наполегливість. Проте, насторожує домінування низького рівня вольової саморегуляції над високим. Припускаємо, що такі результати притаманні лише студентам першого курсу та пов’язані з особливостями їх входження в навчальне середовище.

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Світлана ЗАБОЛОЦЬКА — 2024-04-30

Мета статті полягає в дослідженні особливостей реалізації психологічного супроводу особистісно-професійного розвитку майбутніх педагогів. Методологія. Аналізуються особливості реалізації психологічного супроводу особистісно-професійного розвитку майбутніх педагогів. Представлено предмет психологічного супроводу становлення майбутнього педагога, де виступає суб′єкт-суб′єктна розвиваюча взаємодія, спрямована на вирішення суб′єктом розвитку актуальних проблем професійного, особистісного, морального та соціального становлення. Наукова новизна. Основний зміст супроводу включає організацію взаємодії та спрямований на засвоєння супроводжуваними нових моделей поведінки, спілкування і здорової педагогічної діяльності. Підкреслено, що професійний розвиток особистості майбутнього педагога необхідно розглядати із позицій системного підходу. З’ясовано дефініції «професійне самовизначення» і «вибір професії», які ототожнюється. Представлено технології психологічного супроводу. Констатується, що організація соціально-психологічного тренінгу професійної самоідентифікації сприятиме інтенсивному навчанню, взаємонавчанню та самонавчанню з використанням особистісного досвіду учасників (студентів), реальних життєвих ситуацій, які моделюються і аналізуються групою, це передусім пізнання через емоційне переживання, це нові враження та нова інформація для подальшого самопізнання та саморозвитку. Висновки. Акцентується, що саме тренінг професійної самоідентифікації майбутніх педагогів передбачатиме визначення шляхів самоідентифікації, самореалізації та професійного саморозвитку. Тренінг надасть можливість майбутнім педагогам здобути досвід інтенсивного спілкування, орієнтованого на набуття навичок самоідентифікації в розв’язанні певних завдань педагогічної діяльності. Дасть змогу підвищити рівень самоповаги, здатність приймати себе як особистість, як «Я-педагог», «Я-професіонал», як активного учасника педагогічного спілкування та взаємодії, усвідомлювати себе як носія позитивних соціально бажаних характеристик, задоволеність собою; розвинуться вольові якості, підвищиться самооцінка, впевненість у собі, вміння самоідентифікувати.

ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУЮВАННЯ ТА РЕКОНСТРУЮВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ КІБЕРПОКОЛІННЯ В ІНТЕРНЕТ-СЕРЕДОВИЩІ

Алла КРАСНЯКОВА — 2024-04-30

Новітні цифрові інтернет-технології уможливлюють конструювання та реконструювання різних моделей ідентичності у віртуальному просторі. Метою статті є дослідження особливостей конструювання та реконструювання ідентичності кіберпокоління в інтернет-середовищі. Методологія. У роботі здійснено аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних психологів щодо особливостей становлення ідентичності індивіда в інтернет-середовищі. Розглянуто поняття конструювання та реконструювання ідентичності у віртуальному просторі. Конструювання ідентичності у віртуальному просторі визначено як динамічний процес створення індивідом образу «онлайн Я», реконструювання – як вибудовування онлайн-ідентичності, відмінної від реальної, а також як внесення змін до створеного онлайн «образу Я». Узагальнено стратегії і технології конструювання та реконструювання ідентичності кіберпокоління в інтернет-середовищі. Охарактеризовано стратегії конструювання ідеального «образу Я», створення різних облікових профілів, технології компіляції стратегічної самопрезентації, оманливої самопрезентації, самоспостереження. У статті проаналізовано результати емпіричного дослідження особливостей конструювання та реконструювання інтернет-ідентичності представниками учнівської та студентської молоді. Встановлено: переважна більшість респондентів переконані, що поведінка людини в Інтернеті інша, ніж у реальному житті; ідентифікувати людину в інтернет-середовищі лише за створеним онлайн-образом – проблематично. Наукова новизна. Доведено, що опосередкована взаємодія користувачів у віртуальному просторі Інтернету зумовлює стратегії конструювання та реконструювання ідентичності кіберпокоління. Висновки. У віртуальному інтернет-середовищі процес конструювання ідентичності більш гнучкий і варіативний. Користувачі мають широке поле для компілювання «онлайн образу Я», його презентації та коригування. Динамічні зміни конфігурації визначальних характеристик користувача, реконструювання онлайн-образу, уможливлює появу варіативної, розмитої, множинної ідентичності у віртуальному просторі, що впливає на становлення та розвиток ідентичності у реальному вимірі.

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Світлана МИКОЛЮК — 2024-04-30

Метою статті є подальше дослідження комунікативної компетентності майбутніх психологів та соціальних працівників. У статті розглядається питанням формування комунікативної компетентності у майбутніх психологів та соціальних працівників як необхідної умови їх професійної діяльності, адже самі послуги надаються в умовах тісного спілкування та взаємодії з клієнтами – отримувачами соціальних послуг. Анонсовано, що психологи та соціальні працівники знаходяться серед тих професій для котрих комунікації є одним із основним видів діяльності, а комунікативна компетентність слугує домінуючою складовою професійної освіти. Методологія дослідження базується на методах порівняльного аналізу та узагальнення теоретичних даних, представлених у наукових джерелах. Проаналізовано значення понять «комунікації», «компетентності», «професійна компетентність». Наукова новизна полягає у подальшому употужненню досліджень формування комунікативної компетентності у майбутніх психологів та соціальних працівників. З’ясовано, що формування компетентного психолога та соціального працівника, який відповідає вимогам сьогодення, неможливе без сформованої відповідної системи підготовки та освоєння кваліфікованих знань та умінь. Проаналізовано формування спеціальних навичок для підготовки майбутніх психологів та соціальних працівників. Зауважено, що компетентність тісно пов'язана з досвідом діяльності, якої студент не може набути під час навчання в освітньому закладі в достатній кількості. Висновки. Рекомендовано для випускників освітніх закладів соціальної сфери розширити виконання навчально-дослідницької роботи у закладі; потужніше використовувати наукові бази інших фахових закладів ідентичного спрямування та державні органи соціального захисту, які займаються наданням соціальних послуг, для обміну професійним досвідом. Доведено значущість психологів та соціальних працівників у воєнний час. Підкреслено дії Міністерства соціальної політики для формування комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників. Висвітлено створення «Платформи соціальної освіти» – першого державного онлайн-майданчика для навчання представників органів місцевого самоврядування, надавачів соціальних послуг та організацій, діяльність яких пов’язана із соціальною сферою у територіальних громадах.

ВІД АЛГОРИТМІВ ДО ПОВЕДІНКИ: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Світлана МИКОЛЮК — 2024-04-30

Метою статті є подальше дослідження психологічних механізмів, що визначають поведінку ШІ. У статті аналізуються психологічні аспекти моделювання поведінки ШІ. Розуміння та аналіз цих аспектів відіграє важливу роль у розвитку більш ефективних та гнучких систем ШІ, а також в розумінні їх впливу на людей та соціум загалом. Методологія дослідження базується на методах порівняльного аналізу та узагальнення теоретичних даних, представлених у наукових джерелах. Здійснено теоретичний аналіз від класичних робіт у галузі штучного інтелекту до створення програмного забезпечення, що стали основою для подальших досліджень у галузі психологічного моделювання ШІ. Наукова новизна полягає у подальшому употужненню досліджень психологічних механізмів, що визначають поведінку ШІ. Визначено, що у галузі психологічного моделювання поведінки штучного інтелекту існує ряд методологічних підходів, які дозволяють досліджувати та розуміти внутрішні процеси та взаємодію ШІ з оточуючим середовищем. Проаналізовано у ході дослідження комп’ютерне моделювання, емпіричні дослідження ШІ, використання психологічних тестів, інтегровані підходи дослідження ШІ, психологічна аналітика та інтерпретація даних, моделювання емпатії та взаємодії, врахування контекстуальних факторів. Встановлено, що розуміння та врахування цих психологічних аспектів є ключовим для успішного моделювання поведінки штучного інтелекту. Інтеграція досліджуваних аспектів у розробці та вдосконаленні систем ШІ дозволяє створювати більш адаптивні, людяно-орієнтовані та етично прийнятні рішення. Висновки. Вважаємо, що психологічні аспекти моделювання поведінки штучного інтелекту не тільки допомагають розуміти та аналізувати його функціонування, але й мають значний вплив на його розвиток у майбутньому. Всі ці аспекти об’єднуються для формування майбутнього розвитку штучного інтелекту, який буде не лише технічно передовим, а й відповідатиме вимогам етики, соціальної прийнятності та індивідуальних потреб користувачів. Інтеграція психологічного підходу у розробку ШІ відкриває безліч можливостей для створення більш гуманних та соціально-орієнтованих технологій. Підсумовано, що використання штучного інтелекту в психології відкриває нові можливості для розвитку індивідуальних та колективних форм взаємодії, допомагає у розвідці складних психологічних проблем та сприяє покращенню якості життя.

ОГЛЯД ЧИННИКІВ ВИБОРУ МІСЦЯ РОБОТИ

Наталія РІДЕЙ — 2024-04-30

Тенденції розвитку ринку праці в Україні залежить від військової ситуації в країні. У контексті нашого дослідження глобальні тенденції ринку праці – орієнтація на міленіалів, широка географія рекрутингу, підвищення кваліфікації та оновлення знань в умовах нової реальності, залученість фрилансерів, гнучкий графік, мобільність та віддалена робота. Ці тенденції зумовлюють набір чинників вибору місця роботи шукачами. Рішення про вибір місця роботи є складною взаємодією кількох чинників. Метою статті є систематизація чинників вибору місця роботи у контексті актуальних тенденцій ринку праці. Методологія дослідження базується на методах синтезу, порівняльного аналізу та узагальнення теоретичних даних, представлених у наукових джерелах. Наукова новизна роботи полягає в теоретичному аналізі чинників, які впливають на вибір місця роботи. Висновки. Згруповано ключові чинники, які впливають на вибір місця роботи: характеристики посади та організації, характеристики рекрутера, сприйняття процесу найму, уявна відповідність, сприйняття альтернативи та очікувані терміни найму. Оцінка претендентами потенційного місця роботи базується на характеристиках посади та організації, які включають атрибути, пов’язані як із самою роботою, так і з компанією загалом (розмір заробітної плати, можливості професійного розвитку і кар’єрного росту, гнучкий графік роботи, варіанти віддаленої роботи, ринкова репутація і фінансова стабільність компанії, її корпоративна культура тощо). Встановлено, що при виборі місця роботи претенденти також звертають увагу на характеристики рекрутера, такі як обізнаність, професіоналізм, доброзичливість. З’ясовано, що важливе значення претенденти приділяють самому процесу відбору та найму (чесність обробки їхніх даних, своєчасність отриманої інформації, релевантність методів відбору), термінам найму, відповідності кар’єрних цілей і цінностей кандидата цілям роботодавця. Наголошено, що вплив альтернативних варіантів є суперечливим, оскільки не завжди можна чітко встановити, як наявність альтернатив впливає на рішення кандидатів про вибір місця роботи.

ПСИХОЛОГІЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ МЕТИ, ЗАВДАНЬ ТА ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ-МАГІСТРІВ

Мирослав САВЧИН — 2024-04-30

Мета статті полягає в методологічному аналізі мети, завдань та змісту навчальної дисципліни «Психології життєдіяльності» для практичних психологів-магістрів. Методологія. Обґрунтовано зміст навчальної дисципліни, викладено план аналізу життєдіяльності особистості в єдності буття та життя. Розкрито онтологію буття особистості (впливи, прояви, факти, вчинки, дії, тенденції). Наукова новизна. Викладено психологічні особливості життєвої ситуації та їх види, типи взаємодії особистості з ситуацією. Охарактеризовано особливості поведінки особистості критичних та кризових ситуаціях. Констатується, що психологу-практику необхідно знати фундаментальні характеристики буття(динамічність, зокрема, прояви повсякденності та неповсякденності) та орієнтуватися в типах повсякденності та неповсякденності (екстремальність) та особливостях поведінки особистості в ситуації неповсякденності, потенційних змінах особистості, що відбуваються в зоні переходу від повсякденності до неповсякденності та від неї до нової повсякденності. Охарактеризовано мету навчальної дисципліни «Психологія життєтворчості», здатності, якими оволодіватиме студент при її вивченні та програмні результати навчання. Викладено зміст основних тем курсу: 1) загальна характеристика онтології та феноменології життєдіяльності особистості; 2) психологічна характеристика способу та стилю життя; 3) психологія життєвого шляху; 4) життєтворчість як процес самовдосконалення особистості та способу життя; 5) соціально-психологічна технологія життєтворчості; 6) динаміка життєтворчості та життєздійснення особистості; 7) проблема життєтворчості у складних та кризових умовах; 8) прикладні проблеми життєдіяльності особистості. Наведено орієнтовний перелік тематики практичних занять. Висновки. Засвоєння даної дисципліни сприятиме підвищенню ефективності їх практичної діяльності у сфері психопросвіти, психопрофілактики, психологічного консультування, психокорекції та психотерапії. Особлива увага акцентується на проблемі життєтворчості в складних та кризових ситуаціях, що актуально в умовах війни.

СУЧАСНА ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ: РІЗНОВЕКТОРНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНЬ

Роман ХАВУЛА — 2024-04-30

Мета роботи. У статті здійснено узагальнений огляд поліваріантності висвітлення особливостей психології соціальної взаємодії, зокрема типові тематичні вектори й підходи вивчення феноменів психологічного впливу. Методологія дослідження базується на методах науково-теоретичного вивчення: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, що дало змогу встановити специфіку сучасних різновекторних досліджень у галузі психології соціальної взаємодії. Наукова новизна. Здійснено огляд науково-психологічної джерелознавчої бази з проблем психології соціальної взаємодії. Виявлено, що психологічне вивчення особливостей впливу на особистість постає одним з домінуючих векторів наукового пошуку. Систематизовано знання про особливості впливу, спричинені новим суспільним етапом. Констатується, що здобувачу вищої освіти необхідно знати фундаментальні особливості впливу на особистість, різноманітність підходів до розуміння психологічного впливу та здійснювати вибір оптимальних методів і програм оптимізації системи переконань особистості в кризових умовах та розвитку інформаційної зрілості особистості. Висновки. Розкрито мету навчальної дисципліни «Психологія соціальної взаємодії», загальні та спеціальні компетентності, якими оволодіватиме студент при її вивченні та програмні результати навчання. Обґрунтовано доцільність включення в освітньо-професійну програму для підготовки практичних психологів магістерського рівня вищої освіти навчальної дисципліни «Психологія соціальної взаємодії» та наведено орієнтовний перелік тематики аудиторних занять. Оволодіння здобувачами вищої освіти особливостями та механізмами впливу стане основою для розробки і впровадження ефективних стратегій взаємодії та впливу на інших. Вивчення сучасних концепцій дозволить здобувачам вищої освіти ознайомитися з різноманітністю підходів до розуміння психологічного впливу та здійснювати вибір оптимальних методів для різних ситуацій. Засвоєння основ проблеми соціально-психологічної безпеки допоможе здобувачам вищої освіти стати свідомими та відповідальними учасниками соціальної взаємодії та сприятиме створенню безпечного психологічного середовища.

АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДНОЇ ЖИТТЄВОЇ СИТУАЦІЇ

Алла КОВАЛЕНКОВА — 2024-04-30

Стаття присвячена дослідженню наукових підходів до визначення поняття «складна життєва ситуація», концептуалізації такого визначення. Метою даної роботи є розкрити поняття «складна життєва ситуація» за допомогою наукових інструментів. Проаналізувати звʼязок складної життєвої ситуації через призму загальнонаукових і конкретно-наукових підходів в рамках сучасної психології. Виокремити складну життєву ситуацію як феномен, який являється рушійною силою в становленні життєстійкості особистості. Методологію дослідження склали загальнонаукові методи дослідження, такі як спостереження, методи аналізу та синтезу, був проведений порівняльний аналіз та узагальнення теоретичних даних, що представлені у наукових джерелах. Також для порівняльного аналізу було використано конкретно-наукові методи дослідження. Наукова новизна. Виокремлено поняття «складна життєва ситуація» з ряду наступних суміжних понять: важка життєва ситуація, екстремальна ситуація, важкі життєві обставини, стресова ситуація, фруструюча ситуація, ситуація невизначеності ті інші. Закладенню основи більш ґрунтовного вивчення цього поняття як феномену. Також в даній статті розкрито смисл поняття «ситуація» і «життєва ситуація», як таких, що доповнюють розуміння поняття «складної життєвої ситуації». Визначення цих понять описані з огляду на сучасну ситуацію даної проблематики у звʼязку з воєнними діями, які відбуваються на всій території України, через воєнну агресію сусідньої держави росії. У статті подано результати теоретичного аналізу основних наукових підходів в психології по дослідженню проблеми складної життєвої ситуації, а саме поглиблено розглянуто ключові загальнонаукові і конкретно-наукові підходи. З загальнонаукових підходів досліджено екзистенційний і біхевіористичний, а з конкретно-наукових підходів – системний, ресурсний і екопсихологічний. Описано наше бачення проблеми визначення складної життєвої ситуації у парадигмі сучасної науки. Висновки. Дано визначення складної життєвої ситуації в умовах сьогодення зважаючи на воєнний стан в Україні. Висвітлено психологічні фактори впливу на особистість, які містить в собі складна життєва ситуація. Вперше розкрито смисл поняття складна життєва ситуація на основі загальнонаукових і конкретно-наукових підходів в психології – екзистенційний підхід, біхевіористичний підхід, системний підхід, ресурсний підхід та екопсихологічний підхід і описано їх основні аспекти.