ПОРІВНЯННЯ В НОВЕЛАХ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

Анотація

У статті проаналізовано порівняння в новелах Василя Стефаника з погляду їх формальної структури, виявлення типології суб’єктів і об’єктів художніх означень, їхнього емоційно-експресивного потенціалу. Встановлено, що аналізовані компаративні сполуки за їх формально-граматичною структурою неоднорідні. Більшість із них становлять порівняння зі сполучником як. Інші структурні різновиди порівнянь налічують від кількох одиниць до двох десятків. Це порівняльні конструкції із сполучниками як коли би, якби, мов, мовби, наче б, а також з протиставними сполучниками а, але та з пропущеним сполучником. Трапляються і компаративні сполуки, в яких порівняння виражено лексично – за допомогою слів із семантикою подібності, прислівниками з конфіксами по-… -ому(и), іменниками у формі орудного відмінка або описовою конструкцією. Художня виразність, емоційно-експресивне навантаження, стилістична значущість порівнянь у новелах Василя Стефаника неоднакова. Помітний пласт компаративних сполук новеліст почерпнув із надбань народнорозмовних порівнянь загальнонаціонального чи регіонального характеру, яким властивий відносно стійкий, усталений зв’язок суб’єкта та об’єкта і повторюваність, що певною мірою зменшує їх літературноестетичну вартість. На їхньому тлі більший емоційно-експресивний вплив на читача мають компаративні сполуки з нетривіальним, неординарним порівнянням суб’єкта й об’єкта. Найбільшу ефективність у вираженні мовної експресії засвідчили порівняння з розгорнутим, поширеним об’єктом, який деталізує, конкретизує, художньо увиразнює суб’єкт. У багатьох випадках такий об’єкт переростає в окремий образ.