УКРАЇНСЬКИЙ РЕНЕСАНС 20-х РОКІВ: ПОГЛЯД ЗАХОДУ

Анотація

Стаття присвячена актуальній для сучасного літературознавства проблемі вивчення праць західних україністів. У роботі відзначається, що доробок та досвід західного українознавства недостатньо вивчений у вітчизняній науці про літературу. Аналіз праць заокеанських літературознавців-україністів, пов’язаний з історією вітчизняної літератури ХХ століття. Мова йде про український ренесанс двадцятих років. Автор має на меті оцінити та проаналізувати вклад відомого науковця Олега Ільницького (Канада) в осмисленні специфіки українського футуризму. У дослідженні зазначено, що велика кількість літературного доробку цього періоду було вилучено з усіх друкованих після 30-х років антологій лі- тератури, а твори визначних письменників, які були репресовані режимом Сталіна, надійшли до так званих спецфондів. Зрозуміло, що ці літературні надбання неможливо було вивчати в радянському літературознавстві, а їхні імена і твори згадувалися лише як взірці буржуазно-національної ідеології в літературі. Література футуризму творилася в контексті багатьох мистецтв. У дослідженні відзначено, що український футуризм дебютував тоді, коли україн- ське суспільство ставило перед собою питання про те, якою має бути нова національна культурна норма. Науковці, вивчаючи цей період, дійшли висновку, що поряд із авангардом, тріумфованим у Москві й Санкт-Петербурзі, в Украї- ні існував свій авангард, який свідомо захищав власні національні особливості. Зосереджений переважно в Києві та Харкові, він не став належним об’єктом зацікавлення Заходу і був сприйнятим як «російський» чи «радянський», а не власне український.