Рідне слово в етнокультурному вимірі

ЛЕКСИКА ПОХОВАЛЬНОГО Й РОДИЛЬНОГО ОБРЯДІВ У СЛОВНИКУ «ГУЦУЛЬСЬКА ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА ТА ФРАЗЕМІКА В УКРАЇНСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ МОВІ»

Василь ҐРЕЩУК, Валентина ҐРЕЩУК — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті висвітлена лексика поховального та родильного обрядів, лексикографічно опрацьованих у словнику «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові». Предметом аналізу стала низка гуцульських діалектних слів у ділянці поховальних і родильних обрядодійств. Дослідження встановило, що лексикографічна інтерпретація лексики поховального й родильного обрядів дає змогу моделювати гуцульську мовну картину світу в окресленому сегменті, глибше з’ясувати особливості світобачення та світовідчуття горян.

НАЦІОНАЛЬНЕ МОВОМИСЛЕННЯ ВАСИЛЯ СТУСА КРІЗЬ ПРИЗМУ СИМВОЛІВ-АРХЕТИПІВ

Уляна ГАЛІВ, Михайло ПАНОЧКО — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті досліджено мовну картину світу В. Стуса з погляду архетипної символіки. Висвітлено семантику традиційних та індивідуально-авторських символів, проаналізовано їхню структуру, звернуто увагу на змістовий національно-культурний компонент. Простежено найхарактерніші для мовостилю В. Стуса символи-архетипи, такі як: Батьківщина, Матір, народ, любов, дорога, дім, воля, час, кожен із яких формує відповідні образи національно-культурного звучання. Виявлено, що в моделюванні мовної картини світу письменника беруть участь мовні знаки, які мають здатність вступати у найрізноманітніші асоціативно-семантичні зв’язки. З’ясовано особливості авторської модифікації архетипних образів під впливом екстралінгвальних чинників.

ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО УКРАЇНУ ТА РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ В ТЕКСТАХ ЗАХІДНИХ ЗМІ

Христина КОВАЛИШИН, Соломія АЛЬБОТА — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано публікації в інтернет-газетах і пости у соціальних мережах, які розкривають розуміння того, як світ бачить Україну в період російсько-української війни, й обґрунтовано вплив ЗМІ на громадську думку. Для розуміння авторських мотивів висвітлення воєнної ситуації в нашій країні зарубіжними масмедіа застосовано лінгво-семантичний аналіз; для пошуку прихованих смислів висловлювань авторів, використаних у проаналізованих статтях, – методику лінгвістичної інтерпретації текстів. У дослідженні встановлено відмінності між газетними статтями та постами соціальних мереж. З’ясовано, що такі тексти можуть відрізнятися специфічним способом передачі інформації та своєрідністю закладених у них значень.

ПРИНЦИПИ ПЕРЕКЛАДУ ЛЕКСИЧНИХ ЛАКУН В ОПОВІДАННІ ЮРІЯ ВИННИЧУКА «НІЧНИЙ РЕПОРТЕР»

Яньсює Лі — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті на матеріалі оповідання Юрія Винничука «Нічний репортер» проаналізовано принципи перекладу лексичних лакун. Актуальність дослідження полягає у спробі інтегрувати лінгвокультурні відмінності у текстах, розробити відповідні правила перекладу усунунення лексичних лакун. Згідно з теорією культурної ієрархії у дослідженні пораховано лексичні лакуни в оповіданні Юрія Винничука «Нічний репортер», запропоновано принципи перекладу явища лакунарності, проаналізовано особливості використання різних лексичних лакун.

МІФОЛОГІЗАЦІЯ ВЕРБАЛЬНИХ ВІЗІЙ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МЕРЕЖЕВІЙ ПОЕЗІЇ ПРО ВІЙНУ

Алла МАРТИНЕЦЬ, Тетяна ЧЕРЕДНИК — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті зроблено спробу проаналізувати мережеві тексти періоду відкритого протистояння Росії проти України через оприявлення в них міфологічної свідомості українців, аналізуючи вербальні візії, представлені у художніх текстах. Методологічну базу дослідження становили роботи Ю. Завадського, М. Рябченко, Т. Цепкало, Т. Пастуха, М. Яцимірської про особливості мережевої літератури, її візуалізацію та своєрідність сучасної української поезії. Для роботи виокремлено поетичні твори із соціальних мереж, опубліковані авторами як на власних сторінках, так і на сторінках різнохарактерних груп FB та інших інтернет-платформ. Як ілюстрації використано тексти Олени Герасимюк, Дмитра Лазуткіна, Сергія Рубана, Анни Хвост, Вероніки Ганай, Анни Ютченко, Світлани Перч, Марини Пономаренко, Віолетти Кравченко, Інни Гончар, Людмили Лещук, Василя Задорожного, Михайла Красюка, Олесі Жданюк, Шури Стріли. У дослідженні зосереджено увагу на особливостях представлення художніх творів у мережі, тобто поєднанні вербального та візуального. Особливістю поетичних текстів визначено їх емпатійну частину, яка повною мірою впливає на читача /глядача тільки у поєднанні слова та його візуального супроводу. Особливу увагу приділено аналізу міфологічної свідомості українців, яка проявляється у різних образах переважної кількості поетичних текстів, опублікованих на сторінках інтернет-платформ.

ЛІНГВО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО УКРАЇНУ В ІНОЗЕМНИХ ЗМІ

Адріана ТУРКО, Соломія АЛЬБОТА — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано специфіку висвітлення інформації про Україну в іноземних ЗМІ. Мета дослідження – порівняти публікації щодо висвітлення українського питання у зарубіжних новинах; проаналізувати вплив медіаінформації на формування думки читачів. Застосовано лінгво- семантичний і зіставний методи аналізу повідомлень про Україну в іноземних ЗМІ. Доведено, що інформаційні новини та газетні статті є одними з найкращих джерел відомостей, які формують думку соціуму. Для опрацювання обрано статті Чімяо Фана «Ukraine’s Health System: Time for Change» та Джонатана Біла «Ukraine war: Inside the fight for the last streets of Bakhmut». На основі зіставного аналізу з’ясовано, що написані під час російсько-української війни публікації закордонних ЗМІ часто демонструють контрастні погляди на проблему. Вони не завжди адекватно висвітлюють актуальну в Україні з 2014 року тему воєнного протистояння. Зіставлення статей іноземних масмедіа, написаних у різні роки й об’єднаних однією тематикою, уможливлює простежити зміну поглядів її авторів на події російсько-української війни до і після лютого 2022 року. Доведено полярність змісту багатьох інформаційних новин, які з протилежних позицій висвітлюють те чи те питання. За допомогою лінгво-семантичного методу аналізу обґрунтовано сутність імпліцитного й експліцитного змісту публікацій, доведено, що як прихована, так і очевидна інформація зарубіжних ЗМІ не завжди є об’єктивною, хоч і характеризується тенденціями до формування позитивного іміджу України.

ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ІМЕННИКА МУДРІСТЬ: КОРПУСНОБАЗОВАНИЙ ПІДХІД

Соломія АЛЬБОТА, Олеся САБАН — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

Стаття спрямована на вивчення специфіки вживання іменника WISDOM (МУДРІСТЬ) в англійській мові у діахронії з використанням корпусного підходу. Дослідження охоплює два періоди часу, 1990–1994 та 2015–2019 роки, з використанням Corpus of Contemporary American English. У статті проаналізовано іменник WISDOM і колокації, які він утворює, та з’ясовано, що частотність його використання скоротилася у період з 2015 по 2019 роки, однак деякі колокації проявили протилежну тенденцію. Стаття акцентує увагу на важливості корпусного підходу у мовознавчих дослідженнях.

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ АНТРОПОНІМІВ РОМАНУ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА «ЧОРНИЙ ВОРОН. ЗАЛИШЕНЕЦЬ»

Любов ДИКА, Наталія ГОЛЯРДИК — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано антропоніми, виявлені в художньому творі Василя Шкляра «Чорний Ворон. Залишенець». Окреслено функціональне навантаження поетонімів у художній мові твору; подано семантичну характеристику виявлених у тексті роману власних назв персонажів. З’ясовано, що ономастичний простір аналізованого твору Василя Шкляра є виражальним компонентом зображуваних тогочасних подій, що реалізує образну структуру та відтворює авторську манеру мовотворчості письменника.

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ОСНОВА СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ

Леся КОЛТОК — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті розглянуто проблему переорієнтації освітнього процесу початкової школи на забезпечення ефективних умов для розвитку критичного мислення школярів. Доведено необхідність порівняння та узагальнення відомих теорій критичного мислення, визначення змісту критичного мислення та його особливостей. Уточнено сутність поняття «мислення». Виявлено, що одним із його видів є критичне мислення. Розкрито значення критичного мислення в житті людини. Визначено характеристики, які впливають на формування критичного мислення. Виокремлено підходи до організації освітнього процесу, які уможливлюють розвиток навичок критичного мислення. Визначено певні умови, які можуть заохочувати та стимулювати критичне мислення в учнів.

ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІ ОНІМИ У ЗБІРЦІ ПОЕЗІЙ МАРІЇ МАТІОС «ЖІНОЧИЙ АРКАН У САДУ НЕТЕРПІННЯ»

Віра КОТОВИЧ — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті здійснено аналіз літературно-художніх онімів (антропонімів, теонімів, агіонімів, ойконімів, гідронімів, хоронімів) збірки поезій Марії Матіос «Жіночий аркан у саду нетерпіння». Досліджено онімну метафору як один із ключових способів функціонування промовистих імен у текстопросторі. Простежено процес конотонімізації власних назв, одиниць, які належать до пропріальної лексики, називають одиничний об’єкт, але набувають вторинного конотативного змісту. Виоокремлено оніми, які набирають у поезії М. Матіос символічного сенсу. Закцентовано на художній специфіці поетонімів як елементах індивідуально-авторської картини світу.

АНТРОПОЦЕНТРИЧНИЙ ВИМІР МЕТАФОРИ У ТВОРАХ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ПРОЗАЇКІВ 20–30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Олена КРАВЧЕНКО-ДЗОНДЗА — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано особливості метафоричного осмислення світу західноукраїнськими письменниками. Розглянуто комунікативно-прагматичні ситуації, які репрезентують мовленнєві пріоритети письменника у виборі тих чи тих художніх засобів. Метафори є засобом створення індивідуальної мовної картини світу (як відображення лінгвокогнітивного рівня мовної особистості). Західноукраїнські письменники початку ХХ століття стали генераторами несподіваних семантичних конотацій, образно-поетичних смислів, змінюючи повсякденну мову і способи сприймання світу, вдаючись до нових засобів художньої типізації задля психологічної характеристики персонажів.

НАГОЛОШУВАННЯ СУФІКСАЛЬНИХ ТА СУФІКСАЛЬНО-ПРЕФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ ПЕРШОГО СТРУКТУРНОГО КЛАСУ В ПОЕЗІЇ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

Леся ЛЕГКА — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано закономірності й акцентуаційні особливості дієслів першого структурного класу із суфіксами -ува- (-юва-) у поезії Василя Симоненка. З’ясовано, що суфіксальні та суфіксально-префіксальні дієслова з суфіксом -ува-(-юва-) складають два акцентні типи: К – кореневий та РС – рухомий у межах суфікса. Переважає акцентний тип РС. Акцентний тип РС у поезії Василя Симоненка представлений значною кількістю дієслів і відповідає сучасному літературному наголошуванню. Однаково репрезентовані дієслова рухомо-суфіксального типу як суфіксальні, так і префіксально-суфіксальні, серед них – незначна кількість запозичених вербативів. Префіксально-суфіксальні утворення акцентного типу РС у поетичних текстах мають такі самі наголоси, як і їхні безпрефіксні кореляти. На сучасному етапі розвитку мови дієслова з суфіксом -ува, (-юва) є найпродуктивнішим класом слів, що творяться в основному від іншомовних іменників. Вербативів акцентного типу К із суфіксом -ува- (-юва-) зафіксовано значно менше, переважають префіксально-суфіксальні дієслівні форми, які утворені за допомогою різних префіксів, в основному – це дієслівні форми недоконаного виду. Декілька суфіксальних дієслів із суфіксом -ува- (-юва-) засвідчено з кореневим наголосом. Загальні тенденції наголосової літературної норми зберігаються у поетичному мовленні Василя Симоненка. Поезія впливає на закріплення наголосу, формування літературної акцентної норми.

ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Лілія ЛУШПИНСЬКА — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті досліджено процес формування мовної особистості в умовах професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. З’ясовано, що мовна особистість – це поєднання в особі мовця його мовної компетенції та мовленнєвої діяльності, прагнення до творчого самовираження, вільного, автоматичного здійснення різнобічної мовної поведінки. Їй притаманне розуміння суспільних функцій мови, постійне збагачення активного словника, свідоме засвоєння граматичної будови, фонетичних, ритмо-мелодійних особливостей української мови, усвідомлення мови як фундаментальної субстанції в системі культурних цінностей людини та суспільства. Доведено, що екзистенція мовної особистості реалізується передовсім через вербальну діяльність.

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ЗРАДНИК» У РОМАНІ Р. ІВАНИЧУКА «ВОГНЕННІ СТОВПИ»

Юліана НЕСТЕРОВИЧ — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано основні засоби вербалізації концепту «зрадник» у романі Р. Іваничука «Вогненні стовпи», визначено їх семантико-функціональні особливості. З’ясовано, що вербалізаторами згаданого концепту найчастіше є іменники (загальні назви людей, антропоніми, збірні й абстрактні іменники, зооніми), дієслова, поодиноко – фразеологізми. Словесне вираження концептуальним смислам надають також окремі словосполучення й речення, які виступають непрямими вербалізаторами концепту.

НЕФРАЗЕОЛОГІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО МЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)

Ірина ПАТЕН, Лілія СОБОЛЬ — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

Коронавірусна інфекція, повномасштабне вторгнення рф на територію України, глобальні світові процеси (культурні, економічні, політичні тощо), релігійні та воєнні конфлікти, науково-технічний прогрес, тероризм тощо не лише наповнюють новим змістом відомі раніше слова, але і суттєво збагачують ту чи ту мову неологізмами. Актуальність теми наукової розвідки зумовлена стрімким збагаченням будь-якої мови новими поняттями, позаяк поява мовних інновацій, їхнє функціонування, принципи творення нових слів чи сполук були, є і залишаються предметом пильної уваги мовознавчих досліджень. Публіцистичні тексти українських та англомовних засобів масової комунікації рясніють мовними новотворами, адже ЗМІ – головний розповсюджувач нової інформації. Авдиторія швидко та легко сприймає ті неологізми, у яких подано максимум інформації у максимально простій структурі. У статті акцентовано увагу на політичному медійному дискурсі. З’ясовано, що це конгломерація двох видів дискурсу: політичного та медійного. Політичний дискурс є найвпливовішим явищем сучасної політичної комунікації, масмедійний – канал цієї комунікації, позаяк саме масмедіа популяризують важливі політичні ідеї. Мета статті – дослідити корпус неофразеології політичного медійного дискурсу української та англійської мов. У політичному медійному дискурсі українського та англійського соціумів давно спостерігаємо тенденцію до використання неологізмів (від слів до фразеологічних сполук). Характерною особливістю засобів масової комунікації є соціальна оцінність, головним засобом, який реалізує її у медійному дискурсі, – неофразеологізм. Неофразеологія – сфера вторинної номінації, яка по-новому називає давно відомі явища, оригінально позначає ті чи ті події, надає їм оцінку, оживлює тексти знайомими образами, надає експресивності, і тим самим привертає увагу адресата, водночас істотно послаблює цензуру і дозволяє вільно висловлювати думки.

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНОГО ТА АКЦІОНАЛЬНОГО ФРЕЙМІВ КОНЦЕПТУ ЖИТТЯ У ФРАЗЕОЛОГІЧНІЙ ПАРАДИГМІ ЕПІСТОЛЯРІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Ангеліна РАЗУМНА, Петро МАЦЬКІВ — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті досліджено на матеріалі фразеологічного наповнення епістолярної спадщини Лесі Українки концепт ЖИТТЯ як феномен мовної картини світу письменниці з окресленням його кореляції з етнічним світосприйняттям. З’ясовано, що концепт ЖИТТЯ містить у собі декілька базових фреймів: предметний та акціональний. Перший з них розкривається квалітативною, квантитативною та часопросторовою моделями, а другий відображає варіативну роль ЖИТТЯ як агенса та пацієнса, що формує взаємозумовлені інтенції ЖИТТЯ та розвитку, реалізації ЛЮДИНИ. Наповнення епістолярії фразеологізмами антропонімного, зоонімного характерів системи міфопростору, біблійного походження, авторськими варіаціями репрезентує реляцію індивідуально-авторської системи світосприйняття з християнською та етнічно скерованою, що простежується в імпліцитній образній канві ФО (хрест; шлях, ґрунт, хата).

МЕНТАЛЬНО-АКСІОЛОГІЧНА УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ ОБРАЗУ МАТЕРІ В МОВОТВОРЧОСТІ ПОЕТІВ-ШІСТДЕСЯТНИКІВ

Марія СТЕЦИК, Анастасія СТЕЦИК — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті в лінгвостилістичному аспекті відрефлексовано експлікацію образу матері в мовотворчості українських поетів-шістдесятників І. Драча, Ліни Костенко, М. Вінграновського; зазначено, що у внутрішню форму імпліковані ментальні праглибини, простежено рецептивні стереотипи та ідіостильові особливості, що формують своєрідний матерецентризм авторського мовомислення (планетарність, позачасовість, позавимірність). Зроблено узагальнення, що ментально-аксіологічний лінгвофеномен образу матері найбільш універсально втілено в поезіях І. Драча, Ліни Костенко, М. Вінграновського.

ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ У ДЗЕРКАЛІ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВОТВОРЕННЯ

Марія ФЕДУРКО, Оксана ФЕДУРКО — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті йдеться про зміни у структурі сучасного лексикону, детерміновані реаліями російсько-української війни. Наголошено на провідних функціях словотворення в лексико-семантичному полі «ВІЙНА» – номінаційній та оцінній: з одного боку, деривати номінують нові для суспільства поняття, а з іншого – передають ставлення мовців як до них, так і до вже відомих. Показано, що мова в ділянці словотворення зберігає свої провідні тенденції: до процесів найменування реалій війни вона найактивніше долучає механізми морфологічного словотворення. Продемонстровано також дієвість морфонологічних операцій у творенні похідних різного частиномовного статусу.

ФРАЗЕОЛОГЕМА «ВОВК» У СТРУКТУРІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ПОЛЬСЬКОЇ МОВ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ

Галина ФІЛЬ, Ірина ПАТЕН — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано усталені вирази української та польської мов з фразеологемою «вовк» в етнокультурному аспекті, функціонування котрих свідчить про етнічну близькість обох народів, зв’язок із всесвітніми культурними процесами, частиною яких вони є; зазначено, що зоонімному компоненту у складі фразеологічної одиниці характерна національно-культурна специфіка; підкреслено, що джерелами національно-специфічних особливостей фразеологічних одиниць із компонентом-зоонімом слугують відмінності тваринного світу, інтелектуальні та моральні якості людини, характер її трудової діяльності, історичні умови формування мови; встановлено, що в носіїв української та польської мов усталені вирази із фразеологемою «вовк» вербалізують в основному негативну семантику – ворожість, жадібність, жорстокість, злість, кровожерливість, лицемірство, підступність; з’ясовано, що одні й ті ж явища дійсності у двох різних мовах мають подібні й відмінні національно-культурні характеристики.

СЛОВО В МОВІ: ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ТРАДИЦІЇ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ (РЕЦЕНЗІЯ НА ВИПУСК 31 ЗБІРНИКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ «ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ БЮЛЕТЕНЬ» ЗА РЕДАКЦІЄЮ Є.А. КАРПІЛОВСЬКОЇ)

Світлана ГІРНЯК — Thu, 07 Sep 2023 00:00:00 +0300

РЕЦЕНЗІЯ НА ВИПУСК 31 ЗБІРНИКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ «ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ БЮЛЕТЕНЬ» ЗА РЕДАКЦІЄЮ Є.А. КАРПІЛОВСЬКОЇ