ДЕНДРОІНДИКАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕХНОГЕННИХ ТЕРИТОРІЙ В ОКОЛИЦІ БУРШТИНСЬКОЇ ТЕПЛОВОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.6

Ключові слова:

техногенні забруднення, токсична дія, дерева, кущі, деформації пагонів, деформації листкових пластинок, некрози листкових пластинок

Анотація

Бурштинська теплоелектростанція має негативний вплив на навколишнє середовище, зокрема, дерева та кущі, які фільтрують пил із токсичними речовинами. Останні осідають на поверхні листкових пластинок, спричиняють різні некрозні захворювання, що у подальшому веде до загибелі значної кількості рослин. І лише досить витривалі види рослин, адаптуються до таких умов середовища і продовжують існувати. Результати досліджень дають змогу запровадити стійкі деревні меліоранти навколишнього середовища, а також деревні індикатори його екологічного стану при залісненні прилеглих ділянок Бурштинської теплової електростанції, забруднених хімічними елементами. З’ясовано, що у радіусі до 0,5 км2 від Бурштинської теплової електростанції видове різноманіття чагарниково-деревних представлене лише 8-ма видами (Populus nigra L , P. Tremula L, Salix caprea L, S. Alba L., Betyla pendula L., Sambucus nigra L., Prunus spinosa L., Tilia cordata Mill.). Деформації пагонів виявлено у 75% дерев та кущів, деформації листкових пластинок у 100% Види, що зростають на прилеглій території відносять до дрібно листяних деревних поряд та характеризуються широкою амплітудою адаптивних та природних пристосувань. На віддаленій території (від 0,5 до 1 км2) від Бурштинської теплової електростанції видове різноманіття чагарниково-деревної рослинності набагато різноманітніше і представлене 20-ма видами (Acer campestre L., A. platanoides L., A. negundo L., A. platanoides L., Fraxinus excelsior L., F. lanceolata Borkh., Populus nigra L., P. tremula, Salix caprea L., S. alba L., Betyla pendula L., Carpinus betulus L., Sambucus nigra L., Tilia cordata Mill., Quercus robur L., Fagus sylvatica L., Crataegus oxyacantha L., Prunus spinosa L., Robinia seudoacacia L., Gleditsia triacanthos L.). Деформації пагонів виявлено у 35% дерев та кущів, деформації листкових пластинок у 100%. Проте інтенсивність їх є значно менша та слабше виражена. Тут, зосереджені види як дрібно- так і широколистяних порід, які характерні для даної місцевості.

Посилання

Аналіз радіаційної обстановки в зоні техногенного впливу бурштинської ТЕС. URL: http://medradiologia.org.ua/assets/files/arch (дата звернення 16.11. 2022 р.)

Миленька М. М. Біоіндикаційна оцінка екологічного стану Бурштинської урбоекосистеми. Екологічний вісник. 2016. № 1. С. 19 – 22.

Birke M., Rauch U., Hofmann F. Tree bark as a bioindicator of air pollution in the city of Stassfurt, Saxony-An-halt, Germany. Journal of Geochemical Exploration. 2018. 187. С. 97–117.

Erofeeva E. A. Hormesis and Paradoxical Effects of Drooping Birch (Betula pendula Roth) Parameters Under Motor Traffic Pollution. Dose Response. 2015.13(2). URL:https://www.researchgate.net/publication/277930697 (дата звернення 22.11. 2022 р.)

Pankivskyi Y. I., Oshurkevych-Pankivska O. Y., Ostashuk M. B. Оцінювання впливу бурштинської тес на атмосферне повітря. Науковий вісник НЛТУ України. 2017. 27(5), C. 59 – 62.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-22

Номер

Розділ

Статті