ПЕРЕЖИВАННЯ ФРУСТРАЦІЙНИХ СИТУАЦІЙ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ ТА ЇХ ТРАНСФОРМАЦІЯ В ЖИТТЄВИЙ ДОСВІД
DOI:
https://doi.org/10.24919/2312-8437.49.256116Ключові слова:
переживання; наслідки переживань; фрустрованість особистості; фрустраційна толерантність; фрустраційні ситуації; фрустраційні реакції; життєвий досвід; юнацький вікАнотація
У статті висвітлюються основні наукові підходи до дослідження проблеми психологічних наслідків при переживанні фрустраційних ситуацій в юнацькому віці. Розкрито поняття «переживання», «фрустраційні ситуації», «фрустраційна толе-рантність». Здійснено інтегроване вивчення особливостей переживань фрустраційних ситуацій у юнацькому віці. Досліджено зміст та сутність феномену фрустраційної толерантності як фактора, що зменшує негативний вплив наслідків переживань фрустраційних ситуацій. Експериментально, за допомогою відповідних методик, виявлено когнітивні, емоційно-вольові, поведінкові й особистісні особливості переживань фрустраційних ситуацій у юнацькому віці. Також експериментально визначено рівень фрустраційної толерантності в осіб юнацького віку та особливості застосування ними копінґ-стратеґій у ситуаціях фрустрації. Встановлено, що рівень фрустрованості тісно пов՚язаний із фрустраційною толерантністю. У студентів молодших і старших курсів при майже несформованій фрустраційній толерантності спостерігався високий рівень фрустрованості. Виявлено, що студенти старших курсів у ситуаціях фрустрації здатні проявляти самостійність при розв՚язанні проблем за допомогою «прийняття відповідальності», створення «стратегій вирішення проблем» та вміння «переоцінювати власний досвід». Таким чином, вони проявляють адаптивніші копінґ-стратеґії ніж студенти молодших курсів, оскільки для них характерні «дистанціювання» від критичних ситуацій та «уникання» їх.
Посилання
Ананьев, Б.Г. (1980). Избранные психологические труды (Т. 1–2; Т. І). Москва: Педагогика.
Василюк, Ф.Е. (1995). Типология переживания различных критических ситуаций. Психологический журнал, 16, 104–114.
Вовк, М.В. (2007). Переживання критичних ситуацій в юнацькому віці як форма соціалізації і ресоціалізації особистості. В С.Д. Максименко (Ред.), Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України, 9 (1), 81–86.
Китаев-Смык, Л.А. (1993). Психология стресса. Москва: Наука.
Леонтьев, А.Н. (1972). Проблемы развития психики. Москва: Моск. ун-т.
Маслоу, А. (2010). Мотивация и личность. Мастера психологии. (Пер. с англ.). Санкт-Петербург: Питер.
Мясищев, В.Н. (1995). Психология отношений. Москва: Ин-т практической психологии; Воронеж: НПО «МОДЭК».
Рубинштейн, С.Л. (1997). Основы общей психологии. Москва: Наука.
Симонов, П.В. (1991). Теория отражения и психофизиология эмоций. Москва: Наука.
Тарабарина, Н.В. (1984). Экспериментально-психологическая методика изучения фрустрационных реакций: методические рекомендации. Ленинград: Изд-во ЛГУ.
Фрейд, З. (1991). Психоаналитические этюды. Минск: Беларусь.
Эриксон, Э.Г. (1996). Идентичность: Юность и кризис. (Пер. с англ.). Москва: Прогресс.
Юнг, К.Г. (1998). Избранное. (Пер. с нем.). Минск: Попурри.
Rosenzweig, S. (1981). Adolescent Form supplement to the basic manual of the Rosenzweig Picture-Frustration Study. St. Louis, MO: Rana House.