ДО ПИТАННЯ ПРО ВИТОКИ НУЛЬСУФІКСАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ ІМЕННИКА (СУФІКС -ja)
Ключові слова:
суфікс-флексія, праслов’янська мова, первинне значення, вторинна семантика, дефонологізація йота, морфонологічні чергування, нуль- суфіксальні деривати.Анотація
Визначено склад похідних іменників із суфіксом-флекцією -ja в праслов’янській мові та їхню семантику, показано, яку вторинну конкретну семантику розвивали деривати з первинним значенням. У перших утвореннях -jа був “живим” суфіксом, а потім -j цього форманта “розчинився” в структурі слова: у сполученні з негубними приголосними асимілювався попереднім приголосним і зникав, а з губними -j переходив у губний + l. У період дефонологізації йота й були закладені морфонологічні чергування, які бралися до уваги при творенні нових іменників. Розмежування етимології й словотвору дало підстави відмовитися від уведення глибинного j в дериватологічному аналізі, а похідні типу гребля (<grebja), торгівля (<torgovja), круча (<krutja) відносити до нульсуфіксальних утворень.
Посилання
Бернштейн С.Б. Очерк сравнительной граматики славянских языков. Чередования, именные основы. – М. : Наука, 1974. – 379 с.
Біленко Т.Г. Поетика нульсуфіксації : Автореф. дис. ... канд. філол. наук. – Запоріжжя, 2004. – 20 с.
Ван-Вейк Н. История старославянского языка. – М. : Изд-во иностр. л-ры, 1957. – 368 с.
Волинець Г.М. Нульсуфіксація в словотвірній системі українського іменника : автореф. дис. … канд. філол. наук: спец. 10.02.01. − Запорізький національний університет. – Запоріжжя, 2009. – 20 с.
Гумецька Л.Л. Нарис словотвірної системи української актової мови. – К. : Наук. думка, 1958. – 298 с.
Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование – М. : Просвещение, 1973. – 304 с.
Дубограева М.П. Соотносительные существительные и глаголы в древнерусском языке // Весник Беларускага дзяржавнага універсітета імя В.І.Леніна. Сер. ІV. Філалогія. Журналістыка. – 1969. – № 2. – С. 46–50.
Клименко Н.Ф. Система афіксального словотвору сучасної української літературної мови. – К.: Наукова думка, 1973. – 188 с.
Лопатин В.В. Русская словообразовательная морфемика – М. : Наука, 1977. – 316 с.
Максимов В.И. Суффиксальное словообразование имен существительных в русском языке. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1975. – 224 с.
Мейе А. Общеславянский язык. – М.: Изд-во вост. л-ры, 1951. – 491 с.
Пінчук О.Ф. Словотвірна структура віддієслівних іменників сучасної української літературної мови // Морфологічна будова сучасної української мови. – К.: Наукова думка, 1975. – С. 35–82.
Третевич Л.М. Нулевая суффиксация имен существительных в современном украинском языке : Автореф. дис. … канд. филол. наук. – Ужгород, 1980. – 25 с.
Шахматов А.А. Очерк древнhйшаго періода исторіи русскаго языка. – Петроградъ, 1915. – 369 с.
Bräuer H. Slavische Sprachwissenschaft. II Formenlehre. 1.Teil. – Berlin, 1969. – 191 s.
Sławski F. Zarys słowotwórstwa prasłowiańskiego // Słownik prasłowiański. – Wrocław. Warszawa. Krakow. Gdańsk. Tom 1. – 1974.
Wojtyła-Świersowska M. Prasłowiańskie abstractum. Słowotworstwo. Semantyka/ Formacje tematyczne. – PAN. Prace Sławistyczne 30. − Wrocław – Warszawa. 1992. – 185 s.
Джерела
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: В 7 т. / За ред. О.С.Мельничука. – К.: Наукова думка, 1982–1988. –Т. 1–3.
ЭССЯ – Этимологический словарь славянских языков : Праслав. лекс. фонд / Под ред. О.Н.Трубачева. – М. : Наука, 1974 – 2001. – Вып. 1–28.
S – Sławski F. Zarys słowotwórstwa prasłowiańskiego // Słownik prasłowiański. – Wrocław. Warszawa. Krakow. Gdańsk. Tom 1-3. – 1974-1979.
