МОВНИЙ ОБРАЗ ЗЕМЛІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ-ПАНОРАМИ М. МАТІОС «БУКОВА ЗЕМЛЯ»)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2411-4758.2021.211690Ключові слова:
мовний образ; компонент образу; вербалізатор; мовна об’єктивація.Анотація
У статті проаналізов ано мовний образ землі у творі М. Матіос «Букова Земля». З’ясовано, що особливістю цього образу є його широкоаспектність, всеохопність. Земля охоплює все, що на ній відбувається. Образ землі особливий ще й тим, що авторка опускає багато елементів з традиційного семантичного наповнення лексеми-вербалізатора, натомість актуалізує нові смисли, такі, як богообраність, землецентричність, людинозорієнтованість. Найяскравіше землю характеризує діяльність на ній людини, на яку та теж впливає. Беззаперечно, ключовим в образі є й компонент краса, однак образ землі – це симбіоз матеріального й духовного, конкретного й абстрактного, низького й високого.
Посилання
Бабич, Н. (2013). Мовні стереотипи з компонентами небо/земля в ментальному світосприйнятті українців. Волинь філологічна: текст і контекст, 15, 31 – 41.
Брінкер, Тетяна. (2020). Семантика мовного образу землі у фразеологізмах Франкової прози. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, 72, 251 – 259. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpl.2020.72.10927
Голубовская, И. А. (2002). Этнические особенности языкових картин мира. Киев : Издательско-полиграфический центр «Киевский университет». Єрмоленко, С. (2007). Мова і українознавчий світогляд. Київ: НДІУ.
Селіванова, О. О. (2012). Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке. Черкаси : Ю. Чабаненко.
Сирко, Ірина. (2013). Семантико-аксіологічна парадигма образу земля в діаспорному щоденниковому тексті (на матеріалі щоденника М. Галабурди-Чигрин). Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 35, 173 – 178.
Сукаленко, Т. М. (2010). Метафоричне вираження концепту жінка в українській мові. Київ: Інститут української мови ; Видавничий дім Дмитра Бураго.
Франко, І. Я. (1980). Влада землі у сучасному романі. Зібрання творів у 50-и томах (Т. 28). Київ: Наукова думка.
