КОНЦЕПТ «СВОБОДА» ТА ЙОГО КОНОТАЦІЇ У КОГНІТИВНО-СЕМАНТИЧНОМУ ПОЛІ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ Г. СКОВОРОДИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2411-4758.2021.211691Ключові слова:
Г. Сковорода; конотація; концепт; ментальність; мовна свідомість; свобода; творчість.Анотація
У статті здійснено лінгвокультурологічний аналіз концепту «свобода» в мові творів Г. Сковороди; з’ясовано семіотичне наповнення концепту в когнітивно-семантичному полі життя і творчості Г. Сковороди та в контексті української культури; виявлено його конотації. Встановлено, що слово-денотат «свобода» й конотації до нього («рівна нерівність», «щастя», «сродна праця», «вольность», «Богдан-герой», «веселіє духа», «глибоке серце», «світ ловив мене та не спіймав» та інші) мають ментально-світоглядну специфіку, оскільки концептуалізують вчення Г. Сковороди про людину та сенс її життя.
Посилання
Белей, Л., Белей, О. (2001). Старослов’янсько-український словник. Львів: Свічадо. Гнатюк, Л. (2013). Чому вивчення мови Григорія Сковороди актуальне для українців у XXI столітті. Дивослово, № 5. 51 – 56.
Лихачев, Д. С. (1993). Концептосфера русского языка. Известия РАН. Сер. лит. и яз., 4 – 10.
Лосев, А. (1991). Философия. Мифология. Культура. Москва: Политиздат.
Петрів, О. (2019). Концепт «свобода» в когнітивно-семантичному полі вірша Івана Франка «Ще не пропало!». Рідне слово в етнокультурному вимірі: зб. наук. праць. Дрогобич, Посвіт, 142 – 150.
Сковорода, Г. (1994). Твори: У 2 т. Т.1. К.: АТ «Обереги».
Сковорода, Г. (1994). Твори: У 2 т. Т. 2. К. : АТ «Обереги».
Чижевський, Д. (1934). Фільософія Г. С. Сковороди. Варшава: З друкарні Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові. Шлемкевич, М. (1992). Загублена українська людина. Київ: МП Фенікс.
