РОЛЬ СЛОВЕСНОГО ОБРАЗУ У ФОРМУВАННІ МОВНОЇ ТА ХУДОЖНЬО-ПОЕТИЧНОЇ КАРТИН СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2411-4758.2021.213141Ключові слова:
словесний образ; мовна картина світу; художньо-поетична картина світу; словесний поетичний образ; художній дискурс.Анотація
Мета статті – визначити місце словесного образу у формуванні мовної та художньо-поетичної картин світу, з’ясувати співвідношення понять «словесний образ» і «літературний (художній) образ». У статті окреслено роль словесного образу у формуванні мовної та художньо-поетичної картин світу. Запропоновано альтернативну до традиційної (логіко-понятійної) схему співвіднесеності рівнів мовної картини світу з відповідними одиницями знань. Роль словесного образу як одиниці МКС протиставлена ролі цього ж образу, що входить у поетичний дискурс, набуваючи, крім інформативної, також естетичної функції: якщо для МКС словесний образ є важливим як стереотип, що несе загальну інформацію, то для поетичної картини світу акцент зміщується на естетичні смисли, закладені в образ як цінності. Досліджено роль словесного поетичного образу в художньому моделюванні дійсності, виявлюваному в двох аспектах: семіотичному та комунікативно-прагматичному. Відповідно до першого з них, мовний образ виступає знаком, який співвідносить лінгвальні засоби образності зі смислом тексту. Другий аспект передбачає розгляд словесного образу як одиниці естетичного спілкування, що бере участь у творенні нових смислів завдяки своїй здатності до комунікативної трансформації. Як одиниця художнього дискурсу мовний образ тісно пов’язаний з літературним. Обидві категорії здебільшого аналізують у системі твору. Однак існує інший аспект співвідношення цих понять; їх можна зіставляти крізь діаду «дійсність-текст», де літературний образ ближчий до тексту, а словесний – до дійсності. Перспективу дослідження вбачаємо у подальшому вивченні співвідношення понять «мовний образ» і «словесний поетичний образ» на конкретному ілюстративному матеріалі.
Посилання
Алефиренко, Н. Ф. (2005). Спорные проблемы семантики. Москва, Гнозис.
Бєлєхова, Л. І. (2002). Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі : лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії). Херсон.
Голянич, М. І. (2008). Внутрішня форма слова і дискурс. Івано-Франківськ, Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Єрмоленко, С. Я. (2009). Мовно-естетичні знаки української культури. Київ, Інститут української мови НАН України.
Жайворонок, В. В. (2002). Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення. 32, 51 – 53.
Калашник, В. С. (2011). Людина та образ у світі мови: вибрані статті. Харків, ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
Кочерган, М. П. (2003). Короткий словник лінгвістичних термінів. Загальне мовознавство. Київ.
Лаврухіна, В. Л. (2011). Образи-символи стихій у концептосфері поезії К. Д. Бальмонта. (Автореферат дис. канд. філол. наук). Харків.
Лисиченко, Л. А. (2004). Структура мовної картини світу. Мовознавство, 5-6, 36 – 41.
Лисиченко, Л. А. (2011). Ці невичерпні глибини мови. Харків.
Літературознавчий словник-довідник. (2006). Київ, ВЦ «Академія».
Мацьків, П. В. (2007). Концептосфета БОГ в українському мовному просторі. Дрогобич.
Мойсієнко, А. К. (2006). Слово в апперцепційній системі поетичного тексту. Декодування Шевченкового вірша. Київ, Сталь. Мойсієнко, А. К. Поетика поеми М. Бажана «Політ крізь бурю» (Засоби створення експресивності в творі). Взято з http://www.kulturamovy.univ.kiev.ua/ KM/pdfs/Magazine13-4.pdf
Попов, А. В. (2006). Символ как фактор текстопорождения (на материале текстов современной русской поэзии Горного Алтая). (Дисс. кандидата филологических наук). Барнаул.
Ронжина, Я. Н. (2009). Языковой образ как единица анализа и интерпретации смысла художественного текста. Вестник Челябинского государственного университета. Сер. «Филология. Искусствоведение», 38, 39 (177), 131 – 136.
Солодуб, Ю. П. (2002). Текстообразующая функция символа в художественном произведении. Философские науки, 2, 46 – 55. Український асоціативний словник (2007). Т. І: Від стимулу до реакції. Львів, Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка.
Універсальний літературний словник-довідник (2007). Донецьк, ТОВ ВКФ «БАО».
Bartmiński, J. (1985). Stereotyp jako przedmiot lingwistyki. Z problemov frazeologii polskiej i slowianskiej III. Wroclaw, 25 – 53.
Bartmiński, J. (1988). Podstawy lingwistycznych badań nad stereotypem – na przykładzie stereotypu matki. Język a kultura, 12, 63 – 83.
