УКРАЇНСЬКА КОНЦЕПТОСФЕРА: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2411-4758.2017.110208Ключові слова:
концепт; концептосфера; критерії виокремлення ключових концептів, ядро концептосфери; смисл концепту.Анотація
У статті йдеться про українську концептосферу – сукупність концептів, що належать спільному ментальному просторові носіїв мови. З-поміж концептів виділяють на основі загальновживаності й частотності концептуальних вербалізаторів, словотвірної та фразеологічної їхньої розробленості, семантичної розбудованості та аксіологічної маркованості провідні, або ключові, які акумулюють інформацію про специфіку певної культури та її носіїв. Мета розвідки – з’ясувати особливості української концептосфери в зіставному аспекті. Її ядро творять концепти земля, мати, хата, хліб, доля, душа, серце, любов, Україна, достаток, туга, честь, здоров’я, щастя, воля, життя, людина, радість, друг, добре, дім тощо. Дослідження кожного з цих концептів виявляє національно специфічне. Концепт доля, скажімо, відображає етнічні риси характеру народу (вміння переносити життєві випробування, терплячість, покірність), однак на українську долю можна вплинути. За таким трактуванням прочитується віра у краще, притаманний народам Заходу позитивізм, а не тільки фаталізм Сходу. Особливості національного характеру й сприйняття світу відображають концепти душа, серце. Українська модель особистості ґрунтується на протиставленні тіла душі (серцю) і головною є сфера ірраціонального (для порівняння англо-саксонська модель вибудувана навколо протиставлення матеріального інтелектуальному, що відбиває її зосередженість на мисленні й знанні). Попри те, в українців розум уважається однією з основних позитивних характеристик людини. Український концепт мати вирізняє особливе пошанування матері, надання їй виняткового значення, статусу найріднішої. У концепті також розвинулись смислові сфери мати – Богородиця, мати – земля. Помітно еволюціонував концепт хата, набувши багатовимірності та виразних етноментальних ознак. Діапазон його змісту розширюється від «рідної домівки» до «рідної землі». Натомість в англійській культурі home/house є символічною межею, яка відокремлює людину, її сім’ю, тобто смисл концепту звужується до окремої особи. Спільний для слов’ян образ хліба як символ у достатку в українців доповнюють асоціати оберіг, св’ятість, радість, здоров’я. Отже, обстеження ключових концептів дає змогу сказати про культуру народу щось суттєве, виокремити власне його, специфічне на загальному тлі.
Посилання
Бибик С. П. Словник епітетів української мови / С. П. Бибик, С. Я. Єрмоленко, Л. О. Пустовіт; за ред. Л.О. Пустовіт. – К.: Довіра, 1998. – 431 с.
Голубовська І. О. Душа і серце в національно-мовних картинах світу / І. О. Голубовська // Мовознавство. – 2002. – № 4-5. – С. 40 – 47.
Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення / В. В. Жайворонок // Культура народов Причерноморья. – № 32. – 2002. – С. 51 – 53.
Кононенко В. І. Символи української мови / В. І. Кононенко. – 2-ге вид., доповн. і перероб. – К. ; Івано-Франківськ : Вид-во Прикарпат. нац. ун-ту ім. В. Стефаника, 2013. – 440 с.
Кравець Л.В. Метафоризація концепту хата в українській поезії ХХ ст. / Л.В. Кравець // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Філологічні науки. – 2013. – Книга 1. – С. 17 – 20.
Левченко Е. Украинская концептосфера и симболарий (лингвокультурологический аспект) / Е. Левченко // Славянские языки в свете культуры : Сб. науч. статей. – М. : ООО «А Темп», 2006. – С. 49 – 66.
Марчук У. Б. Особливості функціонування концепту мати (мама) в індоєвропейському лінгвокультурному просторі / У.Б. Марчук. – Режим доступу : http://www.vuzlib.com.ua/articles/book/28781-Osoblivost%D1%96_ funk%D1%81%D1%96onuvannja/1.html 8. Огар А. О. Вербалізація концептів земля і небо в українському поетичному дискурсі другої половини 20 ст. : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Огар Анна Осипівна. – Дрогобич, 2014. – 215 с.
Саєвич І. Г. Ключові концепти культури: критерії виокремлення / І. Г. Саєвич // Слово і речення: синтактика, семантика, прагматика : Матеріали Міжнародної наукової конференції (10–12 жовтня 2013 р.). – К., 2013. – с. 249 – 255.
Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика : напрями та проблеми / О.О. Селіванова. – Полтава : Довкілля, 2008. – 712 с.
Попова З. Д. Очерки по когнитивной лингвистике / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – Воронеж: Истоки, 2001. – 191 с.
Приходько А. Н. Концепты и концептосистемы / А. Н. Приходько. – Днепропетровск: Белая Е. А., 2013. – 307 с.
Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики как системы / А. А.Уфимцева. – М.: Изд-во Академии наук СССР, 1962. – 288 с.
Bartmiński J. Językowe podstawy obrazu świata. Wyd. trzecie / Bartmiński J. – Lublin, 2009. – 328 s.
Wierzbicka A. Język i naród: polski «los» i rosyjska «sudʼba» / Wierzbicka A. // Teksty Drugie. – 1991. – Nr. 3. – S. 5 – 20.