ВПЛИВ ОРГАНІЧНОЇ ТА НЕОРГАНІЧНОЇ СПОЛУК СУЛЬФУРУ НА РЕПРОДУКТИВНУ ЗДАТНІСТЬ КРОЛЕМАТОК

Автор(и)

  • Ярослав Лесик
  • Анна Дичок-Нідзельська

DOI:

https://doi.org/10.32782/2450-8640.2021.2.5

Ключові слова:

кролі, сполуки сульфуру, приплід, збереженість кроленят

Анотація

Метою дослідження було з’ясувати вплив випоювання сульфуру цитрату та сульфату натрію за 14 діб до осіменіння і упродовж до 20 доби лактації на репродуктивну здатність кролематок та збереженість приплоду до 40 доби життя. Для дослідження було сформовано три групи кролематок в умовах промислового господарства. Кролематкам контрольної групи згодовували без обмеження повнораціонний гранульований комбікорм з вільним доступом до води. Тваринам І дослідної групи згодовували корми раціону контрольної групи і впродовж доби випоювали сульфуру цитрат, з розрахунку 8 мкг S/кг маси тіла. Самицям ІІ дослідної групи згодовували корми раціону контрольної групи і з водою задавали сульфат натрію (Na2SO4) в кількості 40 мг S/кг маси тіла. Добавки кролематкам випоювали за 14 діб до осіменіння і упродовж до 20 доби лактації. Репродуктивну здатність кролематок та збереженість кроленят контролювали за14 діб до осіменіння і до 40 доби життя кроленят. Встановлено, що на 1, 20 і 40 доби життя кроленят їхня кількість у І і ІІ дослідних групах була вищою стосовно контролю з перевагою у першій дослідній групі, які споживали цитрат сульфуру. Середня маса одного кроленяти у гнізді на 1, 20 і 40 доби перевищувала на 1,8; 5,2 і 6,4 % кроленят віднесених до контролю. Середня кількість продукованого молока кролематок І і ІІ дослідних груп була відповідно вищою на 10,2 % і 6,6 % за добу та за 20 діб лактаційного періоду порівняно з контролем. Збереженість кроленят у І і ІІ дослідних групах була відповідно вищою на 6,4 і 6,4 % та 3,6 і 4,4 % на 20 і 40 доби життя кроленят порівняно з контрольною групою.

Посилання

Bajpai V.K., Kamle M., Shukla S., Mahato D.K., Chandra P., Hwang S.K., Kumar P., Huh Y.S., Han Y.K. Prospects of using nanotechnology for food preservation, safety, and security. J. Food Drug Anal. 2018. Vol. 26(4). P. 201–214. doi: 10.1016/j.jfda.2018.06.011.

Boiko О. V., Honchar О. F., Lesyk Y. V., Kovalchuk І. І., Gutyj B. V. Influence of zinc nanoaquacitrate on the immuno-physiological reactivity and productivity of the organism of rabbits. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2020. Vol. 11(1). P. 133–138. doi: 10.15421/02202.

Bumbudsanpharoke N., Choi J., Ko S. Applications of Nanomaterials in Food Packaging. J. Nanosci Nanotechnol. 2015. Vol. 15(9). P. 6357–6372. doi: 10.1166/jnn.2015.10847.

Dian L., Yang Z., Li F., Wang Z., Pan X., Peng X. Cubic phase nanoparticles for sustained release of ibuprofen: Formulation, characterization, and enhanced bioavailability study. Int J Nanomedicine. 2013. Vol. 8. P. 845–54. doi: 10.2147/IJN.S40547

Dilbaghi N., Kaur H., Kumar R., Arora P., Kumar S. Nanoscale device for veterinary technology: trends and future prospective. Advanced Materials Letters. 2013. Vol. 4(3). P. 175–184. doi: 10.5185/amlett.2012.7399

Huang S., Wang L., Liu L., Hou Y., Li L. Nanotechnology in agriculture, livestock, and aquaculture in China. A review. Agron. Sustain. Dev. 2015. Vol. 35(2). P. 369–400. doi: 10.1007/s13593-014-0274-x

King T., Osmond-McLeod M.J., Duffy L.L. Nanotechnology in the food sector and potential applications for the poultry industry. Trends in Food Science & Technology. 2018. Vol. 72. P. 62–73. doi: 10.1016/j. tifs.2017.11.015

Kumar S. D., Singh D.A.P., Natarajan A., Sivakumar K. Carcass characteristics of soviet chinchilla rabbits supplemented with vitamin C, E and selenium during the period of heat stress. Int. J. Curr. Microbiol. App. Sci. 2018. Vol. 8. P. 1962–1969.

Lesyk Y., Ivanytska A., Kovalchuk I., Monastyrska S., Hoivanovych N., Gutyj B., Zhelavskyi M., Hulai O., Midyk S., Yakubchak O., Poltavchenko T. Hematological parameters and content of lipids in tissues of the organism of rabbits according to the silicon connection. Ukrainian Journal of Ecology, 2020. Vol. 10(1). P. 30–36. doi: 10.15421/2020_5.

Majewski M., Ognik k., Zdunczyk P., Juskiewicz J. Effect of dietary copper nanoparticles versus one copper (II) salt: Analysis of vasoreactivity in a rat model. Pharmacol. Rep. 2017. Vol. 69. P. 1282–1288.

Mirnamniha M., Faroughi F., Tahmasbpour E., Ebrahimi P., Beigi Harchegani A. An overview on role of some trace elements in human reproductive health, sperm function and fertilization process. Rev. Environ. Health. 2019. P. 6–14.

Ognik K., Cholewińska E., Stępniowska A., Drażbo A., Kozłowski K., Jankowski J. The effect of administration of copper nanoparticles in drinking water on redox reactions in the liver and breast muscle of broiler chickens. Ann. Anim. Sci. 2019. Vol. 19:(3). P. 663–677.

Pindela L., Sawosz E., Lauridsen C. Influence of in ovo injection and subsequent provision of silver nanoparticles on growth performance, microbial profile, and immune status of broiler chickens, Open Access Animal Physiology. 2012. Vol. 4. P. 1–8.

Rajendran D. Applications of nano minerals in animal production system, Research Journal of Biotechnology. 2013. Vol. 8(3). P. 1–3.

Rowe M., Powell J., Kegley E., Lester T., Williams C., Page R. Influence of organic versus inorganic trace mineral supplementation on bull semen quality. vol. 597. Fayetteville: University of Arkansas System Division of Agriculture, Depart. Anim. Sci., 2013. P.11–13.

Sekhon B.S. Nanotechnology in agri-food production: An overview. Nanotechnol Sci Appl. 2014. Vol. 7. P. 31–53. doi: 10.2147/NSA. S39406

Sharma C., Dhiman R., Rokana N., Panwar H. Nanotechnology: An Untapped Resource for Food Packaging. Front Microbiol. 2017. Vol. 12(8). P. 17–35. doi: 10.3389/fmicb.2017.01735

Vinus, Sheoran N. Role of nanotechnology in poultry nutrition. Int J Pure App Biosci. 2017. Vol. 5. P. 1237–1245. doi: 10.18782/2320-7051.5948.

Vlislo, V. V. Laboratory methods of research in biology, animal husbandry and veterinary medicine. Lviv : Spolom, 2012. 764 p.

Zaboli K., Aliarabi H., Bahari A. A., Abbasalipourkabir R. Role of dietary nano-zinc oxide on growth, performance and blood levels of mineral: a study on Iranian Angora (markhoz) goat kids. International Advisory Board. 2013. Vol. 2(1). P. 19–26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-29

Номер

Розділ

Статті