ВПЛИВ ГРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА НА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ДІАГНОСТИЧНИХ ДИКОРОСЛИХ ВИДІВ РОСЛИН

Анотація

Серед важливих проблем сьогодення особливе місце належить дослідженням присвяченим грунтовому покриву. Грунт займає провідне місце в житті людини та виконує глобальні соціально-економічні функції. Життєдіяльність рослин тісно пов'язана з навколишнім середовищем, зокрема із ґрунтом, який забезпечує їх поживними речовинами, одночасно, рослини слугують індикаторами грунтів. За допомогою діагностичних видів рослин можна визначити характер грунту, спрогнозувати його фізико-хімічні властивості, зокрема вміст вологи, поживних речовин, солей, кислотність та ін. У свою чергу, фізико-хімічні властивості грунтів впливають на ріст і розвиток рослин, їх поширення. Особливо чітко виражені індикаторні властивості у дикорослих трав’янистих рослин. Метою нашого дослідження було встановити залежність видового складу дикорослих рослин Передкарпаття від фізико-хімічних властивостей грунтового середовища. Дослідження проводили на території Дрогобицького району в травні-серпні 2021–2022 рр. Проведення досліджень включало три основних етапи. На першому етапі було обрано пробні площі у фітоценозах з дикоростучою рослинністю (переважаючим зростанням діагностичних видів) та проведено визначення видової різноманітності. Пробні площі закладали з урахуванням зростання популяцій рослин-індикаторів природних біоценозів. На другому етапі на обраних пробних площах було відібрано зразки грунтів для досліджень. На третьому етапі досліджень було проведено визначення фізико-хімічних властивостей відібраних зразків грунту за апробованими методиками (гумус – за методом Тюріна; рН водної і сольової витяжки – потенціометрично; рухомий калій та фосфор – за методами Кірсанова). У результаті досліджень встановлено, що загальний запас вологи в грунтах на пробних площах був достатнім і знаходився в межах 30,0–18,0%, в цілому грунти є кислі та слабокислі (рН від 5,1 до 6,4), слабо- та середньогумусовані (2,6–3,7% гумусу), з відносно середнім вмістом валового азоту (0,12–0,27%) та фосфору (0,05–0,14%), відносно бідні на K2O та P2О5 у верхньому горизонті. Лабораторне вивчення фізико-хімічних показників грунтів показало, що діагностичні види рослин, які зростали на пробних площах, відповідають тим екологічним групам, життєві функції яких тісно корелюють з певними чинниками ґрунтового середовища. Встановлені діагностичні види рослин, зокрема Equisetum arvense L., Hepatica nobilis, Ranunculus repens, Plantago major L., Urtica dioica, Arctium lappa, підтвердили фізико-хімічні показники грунтів, на яких вони зростали. Отже, рослини-індикатори доцільно використовувати для оцінювання як загального стану навколишнього природного середовища, так і стану ґрунтового покриву.