МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ВОГНЮ НА АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.1.7Ключові слова:
моніторинг атмосферного повітря, дрібнодисперсний пил, забруднення, газоаналізаторАнотація
У роботі викладено методичні вказівки та рекомендації з вимірювання впливу воєнних дій на якість атмосферного повітря переважно за такими показниками, як дрібнодисперсний пил (тверді часточки в 2,5 та 10 мкм/м3 – ТЧ2,5, ТЧ10), формальдегіди, діоксид азоту, діоксид сірки, чадний газ та озон. Передбачено аналіз впливу різних засобів ведення вогню (артилерія, танки, гранатомети, кулемети, тощо) з використанням пересувних автоматичних станцій спостереження, здатних безперервно фіксувати зміни якості повітря, або спеціально сконструйованого квадрокоптеру із газоаналізатором, які безперервно можуть вимірювати рівень забруднення атмосферного повітря, а також миттєво пересувати точку вимірювання як по площині, так і по вертикалі. Вимірювання проводяться в наближених до реальних умовах ведення бою з урахуванням усіх факторів впливу на результати вимірювання. Розташування аналізуючих приладів було обрано із урахуванням факторів впливу на сенсори. Експериментальним шляхом знайдено оптимальну відстань до епіцентрів забруднень (вибухів). Розглядаються два таких сценарії: аналіз якості повітря безпосередньо в місці пострілу та зміни якості повітря в місці влучання гранати, снаряду тощо. Отримані після пострілів дані записуються у відповідні таблиці та порівнюються із фоновими і нормативними показниками. Для вимірювання якості атмосферного повітря в місцях пострілу та прильоту передбачена можливість виконувати зняття показників дистанційно з використанням спеціально сконструйованих безпілотних літальних апаратів (БПЛА) з дистанційно працюючою онлайн-камерою та GPS-навігацією для точного переміщення автоматичних газоаналізаторів. Безпілотний апарат використовується зі збереженням техніки безпеки під наглядом відповідних дозвільних служб. Результати всіх вимірювань свідчать про різке підвищення вмісту забруднюючих речовин, спричинене саме засобами ведення вогню. Отримані дані можна рекомендувати для використання у розрахунках завданої шкоди навколишньому середовищу від воєнних дій.
Посилання
Assembly of States parties to the Rome Statute. URL: http://surl.li/oaihe.
Гардащук Т. Війна і довкілля. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/viyna-i-dovkilly.
Проєкт Плану відновлення України : матеріали робочої групи «Екологічна безпека». Липень, 2022 р. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/environmental-safety-assembly.pdf.
Війна росії проти України пришвидшує зміну клімату та спричиняє збільшення викидів парникових газів / Міндовкілля. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mindovkillia-viina-rosii-proty-ukrainy-pryshvydshuie-zminu-klimatu-ta-sprychyniaie-zbilshennia-vykydiv-parnykovykh-haziv.
Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2016-%D1%80#Text.
Про затвердження Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди : Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 13 квітня 2022 року № 175. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0433-22#Text.
Збільшення ризику «кліматичного покарання» через забруднення та зміну клімату. URL: https://public.wmo.int/en/media/press-release/wmo-air-quality-and-climate-bulletin-highlights-impact-of-wildfires?fbclid=IwAR0Ar-G2PzITIdT-T6230lvxUrrxlYdwOh-cnUtc7wIZcOnCY9ivZuuVuIs.
A Practical Guide for Individuals, Cities, Governments, Schools & Universities, Businesses, Civil society. URL: https://wedocs.unep.org/bitstream/handle/20.500.11822/40547/2022_clean_air_day.pdf?sequence=3&isAllowed=y.
Вплив російської воєнної агресії на природні ресурси України: аналіз ситуації, методологія оцінювання / Н. Макаренко, В.Строкаль, Є. Бережняк, В. Бондарь, С. Павлюк Л. Вагалюк, О. Наумовська, М. Ладика, А. Ковпак. Наукові доповіді Національного університету Біоресурсів і природокористування України. 2022. № 4 (98). URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/16137.
Адаменко О.М., Адаменко М.О. Технології інженерно-екологічних досліджень. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. 2017. № 1. С. 168–195. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebzp_2017_1_25.
A New Approach to Solving the Problem of Atmospheric Air Pollution in the Industrial City. Hindawi / Z. Oralbekova, T. Zhukabayeva, K. Iskakov, M. Zhartybayeva, N. Yessimova, A. Zakirova, A. Kussainova. Scientific Programming. 2021. URL: https://doi.org/10.1155/2021/8970949.
Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on ambient air quality and cleaner air for Europe (recast). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM%3A2022%3A542%3AFIN.
Bachrach A., He R., Roy N. Autonomous flight in unknown indoor environments. Int. J. Micro Air Veh. 2009.
