Авторам
Для опублікування статті у виданні «Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія Історія», Випуску 15 (57)’2023 необхідно до 27 червня 2023 року:
1. Заповнити довідку про автора (посилання)
2. На електронну адресу history@dspu.in.ua надіслати статтю, оформлену відповідно до вимог, та копію квитанції про сплату публікаційного внеску.
Публікаційний внесок
Вартість публікації становить 900 гривень (за 12 сторінок). Кожна додаткова сторінка сплачується окремо у розмірі 40 гривень.
Публікаційний внесок покриває витрати, пов’язані з рецензуванням, коректурою і редагуванням статей, макетуванням та розміщенням електронної версії.
Статті докторів наук англійською мовою публікуються безоплатно.
За бажанням автор статті може замовити собі друкований примірник.
Вартість друкованого примірника становить 800 гривень, які необхідно сплатити додатково до публікаційного внеску.
Академічна доброчесність
Редакція видання здійснює внутрішнє анонімне рецензування статей та перевірку на наявність плагіату. Статті у виданні перевіряються на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism.com від польської компанії Plagiat.pl.
Терміни
Електронна версія буде розміщена у відкритому доступі на сайті після 30 вересня 2023 р.
Друкована версія буде відправлена авторам статей, які її замовлять, до 30 жовтня 2023 р.
Вимоги до оформлення
До друку приймаються наукові статті, публікації документів і пам’яток, бібліографічні та джерелознавчі огляди, рецензії на нові видання, повідомлення про наукові події й заходи англійською мовою, які відповідають профілю видання й сучасному стану науки. Редакція не розглядає статті описові та оглядові, а також такі, що не становлять загального інтересу й не містять значущих висновків. Автор статті відповідає за достовірність викладеного матеріалу, за належність даного матеріалу йому особисто, за правильне цитування джерел та посилання на них.
Обсяг статті – 12–20 сторінок (шрифт – Times New Roman, кегель – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, поля – усі 2 см, абзац – 1 см).
Форматування абзаців за допомогою інтервалів (пробілів) чи табуляції неприпустимий.
Індекс УДК (універсальний десятинний класифікатор) розташовують перед заголовком статті, окремим рядком, у лівому верхньому куті.
Відомості про автора (авторів) вказують англійською та українською мовами (вирівнювання по ширині тексту) із зазначенням прізвища та імені, наукового ступеня і вченого звання, посади, місця роботи, повної адреси, e-mail кожного співавтора; рядком нижче – номеру ORCID, номеру ResearcherID, Scopus-Author ID (зазначається при наявності індексованих публікацій у Scopus).
Усі відомості наводять у називному відмінку. Ім’я автора (авторів) виділяють жирним та курсивним накресленням, інші відомості – лише курсивом.
Бібліографічний опис статті за прикладом:
Стецик, Ю. (2023). Візитаційний опис парафіяльного храму Святого Филипа міста Самбора (1773 р.). Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 14 (56), 11–27. doi:
Заголовок статті. У назві бажано не використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Великі літери, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру. Подається українською та англійською мовами.
Анотація подається українською та англійською мовами (не менше 1 800 символів із пробілами у кожній анотації). Анотація подається згідно з вимогами наукометричних баз як структурований реферат, і повинна містити такі виділені елементи: мета роботи, методологія, наукова новизна, висновки.
Ключові слова – слова з тексту матеріалу, які з точки зору інформаційного пошуку несуть змістовне навантаження. Подаються у називному відмінку, загальна кількість ключових слів – не менше трьох і не більше семи, подаються українською та англійською мовами.
Обов’язкова вимога до статей – належний рівень перекладу англомовного тексту.
Основна частина статті повинна містити такі структурні елементи: постановка проблеми; аналіз останніх досліджень і публікацій; мета статті; виклад основного матеріалу; висновки і перспективи подальших розвідок цього питання. Усі частини статті повинні бути виділені.
Список використаних джерел і літератури. Згідно з вимогами МОН України до наукового фахового видання та міжнародними стандартами наукових публікацій, слід подавати два окремі списки використаних джерел і літератури:
1) Список використаних джерел і літератури формують у алфавітному порядку, без нумерації, мовою цитованих джерел, спочатку кирилицею, потім латиною;
2) References необхідний для коректного індексування посилань статті наукометри-чними та пошуковими системами; він дублює перший список латиною та наводить кириличні джерела у транслітерованому вигляді та перекладі (назви дослідження автора). Список формують у алфавітному порядку латиною без нумерації.
Якщо цитоване джерело має назву англійською мовою (наприклад, стаття в науковому журналі), для правильного цитування необхідно вказувати саме його.
Обидва списки необхідно оформлювати за міжнародним бібліографічним стандартом APA. Обовʼязкове використання 2-3 джерел з номером DOI.
У списку References назви робіт на мовах, де використовуються нелатинізовані алфавіти, повинні бути перекладені англійською та поміщені у квадратних дужках; назви джерел повинні бути транслітеровані, у кінці слід вказати мову оригіналу у квадратних дужках.
Назви періодичних видань (журналів) треба наводити відповідно до офіційного латинського написання за номером реєстрації ISSN.
Посилання на літературу слід подавати за допомогою не номерних, а дужкових посилань – шляхом вказування прізвища автора та року роботи у дужках, відділяючи номер сторінки комою (Кентій, 1999, с. 56).
Архівні джерела у тексті розкриваються повністю: (ГДА СБУ, ф. 2, спр. 4, арк. 89).
Заборона використання наукових праць країни-окупанта
Забороняється цитування в тексті та внесення до бібліографічних списків тих джерел, які опубліковані після 1991 року російською мовою в будь-якій країні, а також джерел іншими мовами, якщо вони опубліковані на території росії та білорусі.
Цитування таких джерел, опублікованих після 1991 року, дозволене в разі наявності в автора статті мети спростувати з наукової позиції міфи та штампи пропаганди нашого ворога.
Додаткові вимоги до тексту статті:
– кожну абревіатуру (або скорочення) слід уводити в текст у дужках після першого згадування відповідного повного словосполучення і лише потім нею можна користуватися;
– на всі таблиці й рисунки давати посилання в тексті статті;
– усі таблиці повинні мати заголовки (над таблицею, окремим абзацом тексту, без відступу, напівжирний);
– рисунки мають супроводжуватися підписами (під рисунком, окремим абзацом, напівжирний, вирівнювання за центром, без відступу; підпис не має бути елементом рисунка); нумерувати рисунки за порядком посилань у тексті.
– розрізняти тире (–) та дефіс (-). Дефіс – це знак, що з’єднує частини складних слів. Під час друку має позначення маленької горизонтальної рисочки (-), та не відокремлюється пробілами від слів. Тире – це розділовий знак, що вживається для позначення прямої мови, пауз, перед це (це є), оце, то, ось (це) значить. Тире у тексті обов’язково з обох боків відділяють пробілами;
– між словами ставити тільки один пробіл;
– не відділяти від попередньої цифри знак градуса, мінути, секунди, процента (25°; 5'; 30''; 77%);
– відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл) знаки і літери на означення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок тощо від наступної цифри (Т. 7; ч. 23; § 5; № 34); загальноприйняті позначення одиниць виміру від попередньої цифри (150 грн; 32 км; 6 млн; 45 тис.);
– відділяти нерозривним пробілом ініціали та прізвище (В. А. Лавренов); скорочення після переліків (типу і т. п., і т. д.), перед іменами та прізвищами (п. Наталка), перед географічними назвами (р. Золота Липа);
– скорочення типу 80-ті, 2-го друкувати через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс);
– використовувати парні лапки («»);
– дати подавати через тире з пробілами. Перед скороченнями р., рр., ст. ставити нерозривний пробіл. Якщо дати наводити в дужках, то «рр.» не писати (1861 р., 1945 – 1947 рр., (1945 – 1947), ХV – XVIII ст.). У сполученнях на означення десятиліть між датами ставити тире з пробілами: 1940-х – 60-х рр. Роки, що не збігаються з календарними, подавати через похилу риску (1997/98 навчальний рік; 2012/13 бюджетний рік);
– часові та числові інтервали оформляти через тире без пробілів (липень–серпень; 36–44);
– у цифрових даних, що включають більше п’яти цифр, після кожних трьох цифр ставити нерозривний пробіл (13 255; 457 357).
Приклад оформлення:
