ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЖИТТЯМ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

Анотація

Важливе значення для людини відіграє показник задоволеності-незадоволеності життям, оскільки він визначає та впливає на вчинки суб’єкта, різні види діяльності та поведінки. Ці переживання виступають значущим фактором стану суспільної свідомості, групових настроїв, очікувань, відносин у суспільстві. Задоволеність життям виступає найважливішим внутрішнім фактором людини, що визначає і її соціальну активність, і взаємини з іншими людьми, і ставлення до самої себе. Задоволеність життям має цілу низку різних факторів, найважливішими серед яких виступають смисложиттєві орієнтації, ціннісні установки і установки щодо себе. Постійна і повна задоволеність людини життям, її умовами, наповненістю, що досягається у ній розкриттям людських можливостей, виступає у сучасному розумінні ідеалом щастя. Актуальність статті допомагає проаналізувати, наскільки реалізовані ті чи ті потреби людей, а отже, наскільки люди похилого віку задоволені життям, причини, які впливають на їх відчуття психологічного благополуччя і, відповідно, переживання щастя. У статті вивчено психологічні чинники задоволеності життям людей похилого віку. Презентовано психологічну характеристику життя людей у похилому віці. Розкрито основні причини, які викликають стани задоволеності-незадоволеності життям людей похилого віку. Досліджено рівень задоволеності якістю особистого життя; вплив особистісних рис на ставлення до свого життя людей похилого віку. Зазначено необхідні заходи для зміни негативного ставлення до життя на позитивне. Важливим у результаті теоретико-емпіричного дослідження є виявлення психологічних детермінант задоволеності життям людей похилого віку у реаліях сьогодення та дослідження особливостей впливу різноманітних факторів на рівень задоволеності життям.