ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТРАВМУВАЛЬНОГО СТРЕСУ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я КОМБАТАНТІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-8437.45.196298

Ключові слова:

військовослужбовець; службово-бойова діяльність; травмувальний стрес; посттравматичні стресові розлади; психічне здоров’я; адаптаційні ресурси

Анотація

У статті наведені результати емпіричного дослідження впливу травмувального стресу службово-бойової діяльності на психічне здоров’я комбатантів, вивчено особливості психоемоційного реагування та стан адаптаційних ресурсів бійців. У нашому дослідженні перша група (65 % військовослужбовців) характеризувалася достатнім рівнем психологічної готовності до виконання завдань, середнім рівнем тривожності, адекватними умовам, добрими адаптаційними ресурсами. До другої групи (20 % комбатантів) належав особовий склад з високим рівнем психологічної готовності до виконання покладених завдань, низьким рівнем тривожності та високими адаптаційними ресурсами. З урахуванням достатньої професійної підготовки з першої та другої групи військовослужбовців доцільно формувати ударні передові підрозділи. Висока боєздатність підрозділів, які сформовані з військовослужбовців цих груп, а також мінімальні санітарні, психогенні та безповоротні втрати будуть позитивно впливати на морально-психологічний стан особового складу, їхню готовність до виконання службово-бойових завдань. Третю та четверту групи (10 % та 5 % особового складу відповідно) військовослужбовців можна охарактеризувати як осіб з незадовільним рівнем психологічної готовності до виконання поставлених завдань, недостатнім рівнем адаптаційних ресурсів, високою тривожністю та загалом низькою професійною працездатністю. Під час виконання службових завдань у зоні проведення бойових дій саме з цих військовослужбовців формується найбільша кількість безповоротних, санітарних та психогенних втрат. Тому таких осіб доцільно використовувати в підрозділах забезпечення поза зоною ведення бойових дій. Комплексний аналіз отриманих даних свідчить, що участь у бойових діях не проходить безслідно для військовослужбовців, що актуалізує необхідність розробки організованого психологічного впливу, спрямованого на відновлення стану їх психічного здоров’я, успішної адаптації до мирного життя, повноцінного повернення в сім’ю та суспільство.

Посилання

Кравченко, К.О. (2016). Психологічний вплив особливостей проведення антитерористичної операції на виникнення бойового стресу військовослужбовців. Проблеми екстремальної психології, 20, 95–110.

Новиков, В.С. (1996). Психофизиологическое обеспечение боевой деятельности военнослужащих. Военно-медицинский журнал, 4, 37–40.

Пенькова, Н.Є. (2015). Функціональний зміст моделі цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця Національної гвардії України до службово-бойової діяльності у процесі проведення антитерористичної операції. Проблеми екстремальної та кризової психології, 17, 167–176.

Приходько, І.І., Колесніченко, О.С., Мацегора, Я.В. та ін. (2014). Психологічний супровід службово-бойової діяльності військово-службовців Національної гвардії України в екстремальних умовах. Честь і закон, 3, 68–74.

Сайт «Радіо Свабода». Взято 30 листопада 2019 р. з www.radiosvoboda. org/a/news-un-viyna-ukraina-zhertvy/30271813.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-06