ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ФЕНОМЕНУ СТУДЕНТСЬКОЇ ПРОКРАСТИНАЦІЇ У ЗАРУБІЖНІЙ ПСИХОЛОГІЇ

Анотація

Війна, труднощі, пов’язані з проблемами в суспільно-політичному житті України та економіці, негативно вплинули на сучасний стан вищої освіти, зумовивши зростання прокрастинації серед усіх категорій здобувачів освіти. Особливу тривогу викликає зростання випадків прокрастинації серед молоді. У статті наведено результати досліджень зарубіжних вчених, що пояснюють причини виникнення, наслідки та особливості її проявів у студентів. Проаналізовано різні підходи до вивчення зазначеного явища. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури показав, що увага до проблематики прокрастинації з’явилася відносно недавно. Сучасні дослідження прокрастинації проводили зарубіжні дослідники L. J. Solomon & E. D. Rothblum (1984), C. H. Lay (1986), N. Milgram (1992), L. J. Schubert-Walker & D. W. Stewart (2000), J. R. Ferrari, K. Barnes & P. Steel (2009), P. Steel (2007; 2010), J. B. Burka & L. M. Yuen (2008), M. Kagan, O. Cakir, T. Ilhan & M Kandemir (2010) та інші. Серед вітчизняних – Є. Л. Базика (2014), Н. В. Грисенко (2017), К. В. Дубініна (2018), Г. В. Чуйко & Н. В. Комісарик (2021). Чинниками прокрастинації особистості, згідно поглядів дослідників, виступають такі психологічні явища, як особистісна мотивація, спрямованість локусу контролю, тривожність. Також важливими причинами прокрастинації особистості виступають висока зайнятість справами; відстрочення в отриманні задоволень або нагород. Результати теоретичного аналізу різних підходів зарубіжних авторів свідчать, що прокрастинація у студентів пов’язана з підвищеною тривожністю, очікуваною ефективністю, віком і статтю, успішністю, самоповагою, мотивацією та ефективністю самомотивації, локусом контролю, уявленнями про час, особливостями емоційної сфери (занепокоєнням, страхом невдачі, депресією, переживанням провини і сорому, тривожністю), особливостями поведінки (несформованість навчальних навичок, неорганізованість). Студенти частіше за все відкладають на потім такі завдання: нав’язані ззовні; які мають відстрочені наслідки; які мають тривалий термін, даний на виконання; нудні, рутинні, неприємні; будь-які письмові; великі часові вкладення в завдання. А також прокрастинують, коли у них спостерігається висока зайнятість іншими справами та має місце відстрочення в отриманні задоволення або нагород. Схильність до прокрастинації у студентів проявляється не тільки по відношенню до академічних, а й до неакадемічних завдань.