СЕЗОННА МІНЛИВІСТЬ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПРИРОДНИХ ВОД ГІРСЬКОЇ ЧАСТИНИ РІЧКИ СТРИЙ

Анотація

Зважаючи на реалії сьогодення більша частина гірських території Львівщини є депресивною, і як наслідок, вимагає продуманих програм для розвитку територій та збереження вразливих гірських екосистем з метою запобігання порушення екологічної рівноваги. Підвищити соціальний та економічний рівень населення може грамотне і доцільне використання природних ресурсів, що дозволить зменшити навантаження на екосистему та позитивно вплинути на розвиток туристично-рекреаційної галузі. До основних екологічних проблем Турківщини, спричинених антропогенним фактором, належать інтенсивна вирубка лісу, що впливає на гірський характер живлення і формування великого стоку річки Стрий, погіршення санітарного і екологічного стану водних артерій через приховане скидання стічних вод безпосередньо в річку тощо. Отримано та праналізовано дані сольового складу води басейну річки Стрий, його режим, вміст і динаміка біогенних компонентів в межах Турківської туристично-рекреаційної зони впродовж 2017–2021 років. Результати спостережень свідчать про відповідність води у річці Стрий встановленим показникам якості, регламентованих нормативними документами, за органолептичними та гідрохімічними показниками. Майже всі показники і характеристики якості води мають свій гідрологічний режим впродовж року: динаміка прямопропорційна кількості води в річці. За оцінкою індексу забрудненої води досліджувана вода відповідає 2 класу якості вод і належить до чистих, а індекс гідроекологічного потенціалу є позитивним, що вказує на здатність річки Стрий на досліджуваній ділянці до самоочищення. Аналіз обчисленого індексу гідроекологічного потенціалу підтверджує наявність антропогенного навантаження на територію туристично-рекреаційної зони Турківського району. Локальні навантаження на систему можливі за рахунок автомобільного транспорту (вздовж річки проходять автошляхи Т1423, Н-13 та Т1402), туристів, неконтрольованого скидів побутових відходів тощо. Сольовий склад та гідроекологічний потенціал залежать від сезонних коливань: найбільша амплітуда характерна навесні та влітку, що ймовірно пов’язано з різкою зміною кількості води, найменша – взимку. Потенціал якості води зменшується через змивання забруднюючих речовин, що спостерігається при максимальній водності. Наприкінці літа або восени після паводків гідроекологічний потенціал відновлюється до середньорічних сезонних значень. Отримані результати необхідно враховувати при створенні природно-техногенних гідроекосистем з метою управління екологічною безпекою.