ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАСЕЙНУ РІЧКИ ДНІСТЕР В МЕЖАХ САМБІРСЬКОГО РАЙОНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.1.3Ключові слова:
Самбірський район, річка Дністер, екологічний стан, органолептичні показники, рН, мінералізація, хлориди, сполуки нітрогену, фосфати, біотестуванняАнотація
Якість життя населення, а також розвиток галузей економіки кожної країни напряму залежить від ресурсного потенціалу. Важливим елементом якого є водні ресурси, оскільки досить важко уявити будь-яку сторону життя людини без води. Статистичні дані засвідчують, що населення планети у ХХ столітті зросло втричі, а споживання води – у 6 разів. Різноманітна діяльність людини може негативно впливати на її екологічний стан, зокрема на її хімічний та біологічний склад, від якого залежить життя гідробіонтів та здоров'я населення, яке споживає воду. Злободеною проблемою сьогодення є забезпечення населення водою відповідної якості та достатній кількості. Аналіз даних екологічних паспортів та регіональних доповідей про стан довкілля у Львівській області свідчить, що основними забруднювачами поверхневих вод регіону є сполуки нітрогену, БСК5, хлориди і фосфати. Нами було досліджено екологічний стан річки Дністер, що протікає територією Самбірського району. Дослідження показало, що за органолептичними показника (прозорість, запах) усі зразки відповідали нормі. рН досліджуваної води коливався в діапазоні 6,2–7,3. Мінералізація води р. Дністер становила від 250 мг/л до 366 мг/л. Вміст хлорид іонів (Cl–) коливався в межах 6,25 мг/л – 15,94 мг/л. Концентрація сполук амонію у воді знаходилася в межах 0,59 мг/л – 1,71 мг/л та подекуди перевищувала ГДК. Концентрація NO2 – у пробах води коливалася від мінімальних значень 0,005 мг/л до максимальних – 0,077 мг/л. Нітрати були наявні у кількостях 3,2 мл/л – 15 мл/л. Вміст фосфатів коливався в діапазоні від 0,2 мг/л до 0,38 мг/л. Проведено біотестування вод річки Дністер за рослинним тест об’єктом Allium cepa. Досліджено також рівень фітотоксичності води річки Дністер та встановлено, що він коливається в межах 28,3–51,1%. Це відповідає середньому рівню токсичності і не зумовлює цитотоксичного ефекту.
Посилання
Бриндзя І.В. Екологічна оцінка перетворення неорганічних сполук нітрогену у колодязях Прикарпаття: авторф. дис.канд. біо. наук. Київ, 2017. 23 с.
Волошкіна О.С., Гандзюра В.П. Екологічні основи управління водними ресурсами: навч. посіб. Київ, 2017. 49 с.
Гідроекологічна характеристика річки Дністер. URL:https://knowledge.allbest.ru/geology/3c0a65635b2ac79a5c53a88421206d27_0.html (дата звернення 01.11.2022 р.)
Ісаєнко В.М., Лисиченко Г. В., Дудар Т. В. Моніторинг і методи вимірювання параметрів навколишнього середовища: навчальний посібник. Київ: Нац. авіац. ун. «НАУ–друк», 2009. 112 с.
Кучеренко Т.В., Головатюк Є.О. Використання біотесту Allium cepa L. (цибуля звичайна) для оцінювання антропогенного забруднення навколишнього середовища. Агроекологічний журнал. 2008. № 4. С. 79–83
Левківський С.С., М.М. Падун. Раціональне використання і охорона водних ресурсів: навч. посіб. Київ: Либідь, 2006. 60 с.
Медінець В.І., Конарева О.П., Ковальова Н.В., Солтис І.Є. Екологія міст та рекреаційних зон : Всеукраїнська науково-практична конференція. Одеса, 2009. 87 с.
Постанова КМУ Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля від 30 березня 1998 р. № 391, Київ. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text (дата звернення 08.11.2022 р.)
Руденко С.С., Костишин С.С., Морозова Т.В. Загальна екологія: практ. курс, ч. 1. Чернівці: Рута, 2003. 320 с.
Старикович Л.С., Дудок К.П., Любас Н.М. Прилади та методи дослідження стану довкілля. Львів: ЛНУ, 2014. 196 с.
Степова О.В., Рома В.В. моніторинг поверхневих вод: навч. посіб. Полтава: ПолтНТУ, 2017. 21 с.
Хільчевський В.І. Хільчевський В.К., Осадчий В.І. Основи гідрохімії: підручник К.: Ніка-Центр, 2012. с. 44.
Царенко О.М. та ін. Захист довкілля в умовах зростаючого техногенного навантаження на природу: навч. посіб. Суми: Слобожанщина, 2002. 464 с.
Шевчук В.М., Третяк С. К., Бурштинська Х. В. Моніторинг змін русла річки Стрий з використанням ГІС–технологій. Cучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. 2018. Вип. 1. С. 138–139.