ВПЛИВ МЕТАБОЛІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА ПРОЦЕС СХОЖОСТІ НАСІННЯ ТА РІСТ ПРОРОСТКІВ ГІНКГО ДВОЛОПАТЕВОГО (GINKGO BILOBA L.) У НЕНАСІННИЙ РІК
DOI:
https://doi.org/10.32782/2450-8640.2023.2.4Ключові слова:
Ginkgo biloba L., релікт, насіння, метаболічно активні речовини, схожість, ненасінний рік.Анотація
Анотація. Незважаючи на те, що Ginkgo biloba L. є реліктом, ця рослина є перспективною для озеленення населених пунктів України, оскільки має резистентність до полютантів різного походження. Матеріалом дослідження були проростки гінкго дволопатевого та метаболічно активні речовини, а саме: кудесан (убіхінон-10) (0,001%), вітамін Е (10-8 М), параоксибензойна кислота (ПОБК) (0,001%), метіонін (0,001%), сульфат магнію (MgSO4) (0,001%) та їх комбінації: вітамін Е (10-8 М) + кудесан (убіхінон-10) (0,001%); вітамін Е (10-8 М) + параоксибензойна кислота (0,001%) + метіонін (0,001%); вітамін Е (10-8 М) + параоксибензойна кислота (0,001%) + метіонін (0,001%) + MgSO4 (0,001%). Досліджуваними речовинами обробляли насіння перед посівом. Під час вивчення впливу препаратів на схожість насіння було встановлено, що 2022 рік для рослин гінкго був ненасінним. Метаболічно активні речовини, а також їх комбінації ефективно впливають на показник схожості плідного насіння, навіть якщо рік його утворення був несприятливим. Найбільш стимулюючий ефект на схожість насіння спостерігався у варіантах з попередньою обробкою насіння вітаміном Е та комбінаціями на основі вітаміну Е + ПОБК + метіонін та вітаміну Е + кудесан (убіхінон-10), які перевищували значення контролю на 180, 160 і 120% відповідно. Також позитивний вплив мав MgSO4, який сприяв збільшенню показника схожості насіння на 100% порівняно з контролем. На ріст надземної частини утворених проростків найкраще впливала комбінація сполук з вітаміну Е + ПОБК + метіонін + MgSO4, яка на 4% перевищувала значення в контролі за показником висоти стебла та на 30% за показником середньої кількості листків. На ріст підземної частини найкращу дію мав кудесан (убіхінон-10) та багатокомпонентні комбінації на основі вітаміну Е + ПОБК + метіонін і вітаміну Е + ПОБК + метіонін + MgSO4. Застосування цих речовин сприяло збільшенню лінійної довжини головного кореня та кількості бічних коренів. Отже, використання для попередньої обробки насіння перед висівом метаболічно активних речовин та їх комбінацій є доцільним заходом для отримання більшої кількості садивного матеріалу рослин Ginkgo biloba у ненасінні роки.
Посилання
The Ginkgo pages. URL: https://kwanten.home.xs4all.nl/usage.htm#leaves (дата звернення: 10.09.2023).
Остудімов А.О., Гузь М.М. Особливості насінного розмноження гінкго дволопатевого. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2010. Вип. 20.11. С. 8–16.
Mustoe G.E. Eocene Ginkgo leaf fossils from the Pacific Northwest. Canadian Journal of Botany. 2002. № 80 (10). Р. 1078–1087.
Draft genome of the living fossil Ginkgo biloba / Rui Guan et al. GigaScience. 2016. № 5 (1). Р. 5–49.
Систематика вищих рослин. 1. Архегоніати / Л.Ф. Кучерява та ін. Київ : Фітосоціоцентр, 1997. 136 с.
Біланич М.М. Гінкго дволопатеве як екзот Закарпатської області. Науковий збірник Комунального закладу «Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Т. Легоцького» Закарпатської обласної ради. 2022. Вип. 21. С. 122–136.
Фоменко В.В. Особливості використання гінкго білоба в ландшафтному дизайні України : матеріали Всеукраїнської студентської наукової конференції, м. Суми, 16–20 листопада 2020 р. С. 85. URL: https://ur.snau.edu.ua/wp-content/uploads/2021/01/2020_11.pdf (дата звернення: 12.12.2022).
Bannister P., Neuner G. Frost resistance and the distribution of conifers. P. 3–22. Conifer cold hardiness / F.J. Bigras and S.J. Colombo (eds.). Dordrecht : Kluwer Academic Publishers, 2001. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-015-9650-3_2.
Іванюк І.В., Завадська М.О. Вплив стимуляторів росту на схожість насіння та укорінення живців гінкго дволопатевого (Ginkgo biloba L.). Лісівництво та декоративне садівництво. 2013. Вип. 187 (2). С. 147–152. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_
lis_2013_187_2_25 (дата звернення: 24.10.2023).
Gifford E.M., Larson S. Developmental features of the spermatogenous cell in Ginkgo biloba. Amer. J. Bot. 1980. Vol. 67. № 1. P. 119–124. DOI: https://doi.org/10.1002/j.1537-2197.1980.tb07630.x.
Остудімов А.О., Гузь М.М. Вирощування садивного матеріалу гінкго дволопатевого насінним шляхом : практичні рекомендації. Львів : РВВ НЛТУ України, 2011. 43 с.
Лісові культури : підручник / М.І. Гордієнко та ін. Львів : Камула, 2005. 608 с.
Донець Н.В., Приплавко С.О. Особливості проростання насіння Ginkgo biloba L. у ненасінний рік за дії метаболічно активних речовин. ІІ Всеукраїнські науково-практичні читання пам’яті професора І.І. Гордієнка : збірник статей. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2022. С. 22–25.
Федько Р.М. Способи стимулювання розвитку Ginkgo biloba L. на початкових етапах онтогенезу. Лікарські рослини: традиції та перспективи досліджень : матеріали V Міжнародної наукової конференції, Березоточа, 2 квітня 2021 р. / ДСЛР ІАП НААН.
Лубни : ВКФ «Інтер Парк», 2021. С. 89–91.
Стимпо. URL: https://www.agrobiotech.com.ua/ua/stimpo (дата звернення: 21.10.2023).
Методичні рекомендації з розмноження деревних декоративних рослин Ботанічного саду НУБіП України / уклад. : О.В. Колесніченко та ін. Київ : Видавничий центр НУБіП України, 2008. 55 с.
Методичні рекомендації з розмноження деревних та кущових рослин. Ч. 1 : Голонасінні / за ред. М.А. Кохна, С.І. Кузнецова. Київ, 1998. 48 с.
Miret J.A., Munné-Bosch S. Redox signaling and stress tolerance in plants: a focus on vitamin E. Ann N Y Acad Sci. 2015. Vol. 1340 (1). P. 29–38. https://doi.org/10.1111/ nyas.12639
Вплив передпосівної обробки насіння метаболічно активними речовинами на окремі фізіологічні показники сої сорту Аннушка та її продуктивність / А.Г. Козючко та ін. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Біологія». 2020. Вип. № № 1–2 (79). C. 84–90.
Вплив передпосівної обробки насіння композиціями метаболічно активних речовин на морфометричні показники озимого жита в умовах півдня Полісся України / А.О. Куриленко та ін. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія
«Агрономія і біологія». 2021. Вип. 4. С. 25–32.
