ВМІСТ СПОЛУК НІТРОГЕНУ У ТРАНСКОРДОННИХ РІЧКАХ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.2.1Ключові слова:
амоній, нітрити, нітрати, об’єм скидів зворотних вод, водокористувачі, гідроекосистеми.Анотація
Анотація. У статті проаналізовано надходження сполук нітрогену до транскордонних річок Рівненської області (на прикладі р. Стир, Горинь та Льва) внаслідок скидання недостатньо очищених вод водокористувачами. Розглянуто особливості водокористування в області, що передбачає забір, використання та відведення води у басейни основних річок. Так, у 2023 р. з річок Горинь та Стир, що мають найбільшу протяжність в області, було забрано відповідно 42,769 та 66,14 млн м3 і відведено назад 29,165 (з них забруднених зворотних вод 2,850 млн м3) та 22,324 (з них забруднених зворотних вод 2,677 млн м3). Загалом в області після забору та використання водних ресурсів 13,6% зворотного скиду становлять недостатньо очищені та неочищені води, до складу яких входять забруднювальні речовини. 86,4% становлять води нормативно очищені й нормативно чисті без очистки. Виявлено, що з неорганічних сполук нітрогену найбільше в поверхневі води надходить нітратів, а найменше – нітритів. Упродовж 2021–2023 рр. надходження цих сполук зі скидами зворотних вод зменшилося: амонію з 105,2 до 74,2 т/р, нітритів – з 29 до 23,8 т/р, нітратів – з 1437,1 до 1157,6 т/р. Встановлено в досліджуваних річках перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за вмістом амонію та нітритів. Так, у р. Льва у період з 2021 по 2023 р. спостерігалося перевищення ГДК вмісту амонію в 1,4–1,7 раза; у р. Стир у 2023 р. виявлено перевищення ГДК нітритів в 1,4 раза, амонію – в 1,2 (2022 р.) та 1,1 раза (2023 р.); у р. Горинь у 2023 р. зафіксовано перевищення амонію в 1,6 раза, нітритів – у 2,4 раза. Розглянуто обсяги скидів у досліджувані поверхневі води сполук нітрогену за період 2021–2023 рр. Найбільший обсяг зазначених сполук скинуто в р. Льва у 2021 р.: амонію – 1,3 т, нітратів – 3,8 т. У 2023 році ці показники відповідно становили 0,5 та 3,8 т. У р. Стир найбільше було скинуто сполук нітрогену у 2023 р.: амонію – 0,2 т та нітратів – 3,6 т. У р. Горинь – у 2021 р.: амонію – 3,3 т, нітрату – 1,5 т, у 2023 р. ці показники становили відповідно 2,0 та 0,3 т. Наведено основні джерела надходження амонію та нітратів, а саме: для басейну р. Стир – ПАТ «Рафалівський кар’єр»; для басейну р. Горинь – Острозьке КП «Водоканал», ПрАТ «Івано-Долинський спецкар’єр»; для басейну р. Льва – ВП «Томашгородський кар’єр» та ВП «Клесівський кар’єр» філії «ЦУП» АТ «Укрзалізниця».
Посилання
1. Суходольська І. Л., Басараба І. В. Основні джерела надходження сполук Нітрогену до водних екосистем. Науково-практичний журнал «Екологічні науки». Київ, 2022. Вип. № 43. С. 65–69. URL: http://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2022/4/10.pdf.
2. Суходольська І. Л., Грюк І. Б., Грубінко В. В. Сезонна динаміка вмісту сполук нітрогену у водних екосистемах малих річок Рівненщини. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. 2014. 1 (58). С. 61–71.
ISSN 2078-2357.
3. Суходольська І. Л., Грубінко В. В. Механізми підтримання гомеостазу Нітрогену та його вторинне використання у гідроекосистемах: монографія. Київ : Видавничий дім «Кондор», 2019. 192 с.
4. Лавринюк З., Гулай Л., Юрченко О., Караїм О. Оцінка якості поверхневих вод за сполуками нітрогену та особливості антропогенного впливу в аспекті управління водними ресурсами річки Бистряк. Проблеми хімії та сталого розвитку. 2022. № 4. С. 39–45. DOI: 10.32782/pcsd-2021-4-6.
5. Sukhodol'skaya I.L., Manturova O.V., Griuk I.B. Phytoplankton of Small Rivers of the Rivne Region (Ukraine) and relation of its quantitative parameters with nutrients content. Hydrobiological Journal. 2015. 51 (5). P. 50–61.
6. Бєдункова О. О. Диференційована оцінка якості поверхневих вод річок. Рівненської області. Екологічні науки. Київ, 2016. № 14–15. С. 25–40.
7. Бєдункова О. О. Оцінка сучасного екологічного стану поверхневих вод річки Случ за басейновим принципом. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки». 2013. № 4. С. 74–82.
8. Бєдункова О. О., Статник І. І., Вознюк Н. М. Аналіз навантаження біогенами водної екосистеми річки Горинь. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки». 2021. Вип. 4 (96). С. 3–13. DOI: https://doi.org/ 10.31713/vs420211.
9. Бєдункова О. О., Буднік З. М. Оцінка екологічної шкоди та екологічного ризику гідрохімічних показників річки Іква. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки». 2012.
№ 4 (60). С. 21–28.
10. Грюк І. Б., Суходольська І. Л. Вміст сполук Нітрогену у воді малих річок як показник рівня антропогенного навантаження територій. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2012. Вип. 60. С. 227–238.
11. Вознюк Н. М., Бебко З. З. Закономірності формування гідрохімічного режиму поверхневих вод р. Горинь. Науково-практичний журнал «Екологічні науки». Київ, 2015. № 12–13. С. 19–26.
12. Мельник В. Й. Екологічна оцінка сучасного стану якості річкових вод Рівненської області. Укр. геогр. журн. 2000. № 4. С. 44–52.
13. Мельник В. Й., Толочик І. Л. Моніторинг продуктивності річок України (на прикладі р. Стир) : монографія. Рівне : О. Зень, 2023. 187 с.
14. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2023 році. Департамент екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації. Рівне, 2024. 230 с.
15. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2022 році. Департамент екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації. Рівне: 2023. 233 с.
16. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2021 році. Департамент екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації. Рівне, 2022. 230 с.
