ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГІДНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ОНТОГЕНЕЗІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-8437.45.198634

Ключові слова:

розвиток; онтогенез; особистість; гідність; відповідальність; моральний розвиток; теорії розвитку

Анотація

У статті висвітлено результати наукової рефлексії теоретичних підходів до дослідження проблеми розвитку гідності особистості в онтогенезі. Актуальність психологічних досліджень проблеми розвитку особистості пов’язана з такою цінністю, як гідність. Людська гідність – безумовна цінність людини на основі її людської природи. Гідність розглядається найважливішим параметром життєдіяльності людини; складним інтегративним особистісним утворенням, пов’язаним із саморозвитком людини та послідовним досягненням нею результатів як у соціальній сфері, так і в зоні особистісного й духовного зростання. У сучасних дослідженнях розвиток особистості розглядають особливим різновидом внутрішніх змін, пов’язаних з появою нових елементів, зі зміною структури та специфіки взаємозв’язків між її елементами. У філософії постмодерну розвиток визначено як саморозгортання, якісну зміну природи, діяльності, розумової діяльності субстанції; як зміну послідовних історичних станів системного об’єкта. У концепції розвивального навчання розвиток тлумачено як формування здібностей через освоєння способів діяльності в різних сферах. У когнітивній психології Ж. Піаже особливості розвитку і функціонування моральної свідомості дослідив у взаємозв’язку з поетапним формуванням пізнавальних здібностей дитини. Можливості та особливості розвитку гідності особистості експліковано на порівневій моделі розвитку его Дж. Левінджер та S. Cook-Greuter. Модель розвитку як єдність переривчастості та безперервності, представлена у порівневій теорії розвитку его, дає змогу відслідкувати можливості та особливості розвитку гідності особистості. Фундаментальні позиції для становлення гідності особистості визначає стадія сумлінності.

Посилання

Выготский, Л.С. (1982–1984). Сочинения (Т. 1–6). Москва: Педагогика.

Давыдов, В.В. (1996). Теория развивающего обучения. Москва: ИНТОР.

Коновальчук, В.І. (2016). Творча особистість у просторі освіти. Умань: ФОП Жовтий О. О.

Маслоу, А. (1997). Дальние пределы человеческой психики. Санкт-Петербург: Евразия.

Пиаже, Ж. (1994a). Избранные психологические труды. Москва: Международная педагогическая академия.

Пиаже, Ж. (1994b). Речь и мышление ребенка. Москва: Педагогика-Пресс.

Слободчиков, В.И., & Цукерман, Г.А. (1996). Интегральная периодизация общего психического развития. Вопросы психологии, 5, 38–50.

Фрейд, А. (1993). Психология «Я» и защитные механизмы. Москва: Просвещение.

Фрейд, З. (1989). Введение в психоанализ: лекции. Москва: Наука.

Щедровицкий, Г.П. (1995). Избранные труды. Москва: Школа культурной политики.

Эльконин, Б.Д. (1994). Введение в психологию развития. Москва: Тривола.

Эльконин, Д.Б. (1995). Психическое развитие в детских возрастах. Москва: Институт практической психологии. Kohlberg, L. (1975). Moral stages and moralization. New York: Winston.

Loevinger, J. (1976). Ego development: conceptions and theories. San Francisco: Jossey Bass Publishers.

Cook-Greuter, S.R. (n.d.). Ego development: Nine levels of increasing embrace. Retrieved from http://newpossibilitiesassociates.com/uploads/9_ levels_of_increasing_embrace_update_1_07.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-06