ГУЦУЛЬСЬКА ЛІНГВАЛЬНА КАРТИНА СВІТУ КРІЗЬ ПРИЗМУ МОВИ ОПОВІДАННЯ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ «КАРБИ»
DOI:
https://doi.org/10.24919/2518-1602.2024.9.2Ключові слова:
мовна картина світу, лінгвокогнітологія, діалектні номінативні одиниці, Марко Черемшина, діалектологіяАнотація
У статті висвітлено сегмент гуцульської лінгвальної картини світу крізь призму мови оповідання Марка Черемшини «Карби». Метою статті є виявлення компонентів гуцульської діалектної картини світу, репрезентованої мовою оповідання Марка Черемшини «Карби». Під час роботи над статтею застосовано лінгвокогнітологійний і аналітико-описовий методи дослідження. Результатом наукової студії став аналіз мови Марка Черемшини «Карби» з погляду фіксації у ній особливостей і специфіки світовідчуття, світобачення, світосприйняття гуцулів, які дають змогу змоделювати певний фрагмент гуцульської мовної картини світу. Встановлено, що для з’ясування мовної картини світу особливе місце посідають етнографічно значущі одиниці найменування, здебільшого лексичні діалектизми. Так, діалектні назви осіб за спорідненістю разом із літературно-нормативними, використані в тексті «Карбів», дають уявлення про родинний уклад гуцулів. Виразними маркерами гуцульськості в мовній картині світу горян, заманіфестованої мовою оповідання, є діалектні назви музичних інструментів (сопівка, денцівка, трембіта), танців і танцюристів (гуцулка, гайдук, данцівник), одягу, взуття (бриль кастрьовий, постільці дублені, топорець), зброї (стрільба, пушка) та ін. Важливим компонентом гуцульської мовної картини світу є лексема «карби», винесена в заголовок оповідання. Предметом аналізу в статті стали також окремі психотипні риси гуцула, відображені в мовній картині світу. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що в ній уперше змодельовано сегмент гуцульської мовної картини світу через оптику мови оповідання «Карби». Практичне значення. Одержані результати дослідження доповнюють сучасні лінгвокогнітологійні студії в ділянці мовної картини світу. Матеріали статті можуть бути використані під час вивчення творчого доробку Марка Черемшини, а також в процесі читання лінгвокогнітології та діалектології на філологічних факультетах університетів.
Посилання
Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові. Словник: у 2 т. (Т. 1, 2019) / Відповідальний редактор Василь Ґрещук. Івано-Франківськ: Місто НВ.
Гуцульщина: історико-етнографічне дослідження (1987). Київ: Наукова думка.
Ґрещук, В. (2015). Ватра й ватаг у мовній картині світу гуцулів крізь призму художньої мови. Граматичні студії: зб. наук. праць / Донецький національний університет. Вінниця: ТОВ «НІЛАН – ЛТД», 157‒160.
Ґрещук, В., Ґрещук, В. (2019). Мовна картина світу крізь призму художньої мови. Вуйко. Прикарпатський вісник НТШ. Слово. 3 (55), 55‒62. DOI: 10.31471/2304-7402-2019-3(55)-55-62.
Ґрещук, В., Ґрещук, В. (2019). Гуцульська мовна картина світу крізь призму мови художньої літератури.
Трембіта. Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Вип. 46, 9‒15.
Ґрещук, В., Ґрещук, В. (2018). Мовна картина світу гуцулів крізь призму художньої мови. Гора. Українознавчі студії. № 19, 5‒16. DOI: 10.15330/ukrst.19.5-15.
Ґрещук, В., Ґрещук, В. (2018). Мовна картина світу гуцулів крізь призму художньої мови. Полонина. Рідне слово в етнокультурному вимірі: зб. наук. праць / Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Дрогобич: Посвіт, 28‒38. DOI: https://doi.org/10.24919/2411-4758.2018.140897.
Загнітко, А. П. (2020). Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця: Твори.
Словник української мови: в 11 т. (Т. IV, 1973). Київ: Наукова думка.
