НАЦІОНАЛЬНА СИМВОЛІКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З КОМПОНЕНТАМИ-ЗООНІМАМИ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, РОСІЙСЬКОЇ ТА БІЛОРУСЬКОЇ МОВ)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2411-4758.2018.140228Ключові слова:
фразеологічні одиниці; національна символіка; назви свійських тварин; структурні компоненти; символічне значення; символічна основа; словесна символіка.Анотація
У статті схарактеризовано національну символіку фразеологізмів східнослов’янських мов з компонентами-назвами на позначення свійських тварин; з’ясовано, що відображення тваринного світу у стійких сполуках пов’язане з традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а представників рослинного і тваринного світу наділяла рисами, притаманними людині; показано, що тваринний світ, представлений в стійких сполученнях досліджуваних мов, характеризується як універсальністю, так і особливостями національного сприйняття.
Посилання
Білоноженко, В.М. & ін. (2013). Фразеологічний словник української мови. Т.1. Київ: Наукова думка.
Білоноженко, В.М. & ін. (2013). Фразеологічний словник української мови. Т.2. Київ: Наукова думка, 2013.
Васильків, З. (2003). Символіка фольклорного образу: ідеографічний аспект. Вісник Львівського університету. Серія: журналістика. Вип. 22. Львів: Вид. центр ЛНУ, 2003, 376-395.
Вашкевич, Н. (2004). За семью печатями. Тайны происхождения языка. Библейские символы. Русская фразеология.. Москва: Белые альвы.
Денисенко, С. & Хлівний, В. (1993). Національно-культурна своєрідність фразеологізмів з погляду взаємозв’язку мови і культури. Язык и культура. Вторая международная конференция. Доклады. (Сост. С. Б. Бураго). Киев: Коллегиум, 96-97.
Дмитренко, М. (2011). Символи українського фольклору : Монографія. Київ: УЦКД.
Кононенко, В. (2008). Українська лінгвокультурологія. Київ: Вища школа.
Левченко О. (2007). Символи у фразеологічних системах української та російської мов : лінгвокультурологічний аспект (Дис. докт. філол. наук). Національна академія державного управління при Президентові України. Львівський регіональний інститут державного управління, Львів.
Левченко О. (2005). Фразеологічна символіка : лінгвокультурологічний аспект : Монографія. Львів: ЛРІДУ НАДУ.
Лепешаў І. (2008). Слоўнік фразеалагізмаў. У 2 т. – Т.1. – Мінськ: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі.
Лепешаў І. (2008). Слоўнік фразеалагізмаў. У 2 т. – Т.2. Мінськ: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі.
Молотков А.И. (Ред.) Фразеологический словарь русского языка. Москва: Советская энциклопедия (1968).
Онуфрійчук Г. (2016). Лінгвокультурологічний потенціал української етнофразеології : асоціативне поле «ЛЮДИНА В КОЛІ ІНШИХ ІСТОТ» (Дис. канд. філол. наук). Національна академія наук України, Інститут мовознавства імені О.О. Потебні, Київ.
Патен І. (2017). Символи у слов’янській фразеосистемі (на матеріалі української російської та польської мов) : лінгвокультурологічний аспект. Рідне слово в етнокультурному вимірі, 185-194. doi: 10.24919/2411-4758.2017.110496.
Петришин М. (2014). Фразеологізми з компонентом-зоонімом у латинській мові. Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. Вип. 692-693, 161-165.
Селіванова О. (2006). Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля-К.
Філь Г. & Патен І. (2012). Національно-культурний компонент у структурі фразеологічних одиниць української мови. Молодь і ринок, 8, 62-66.
Чорнопиский М. (Pед.) (2008). Українська фольклористика. Словник-довідник. Тернопіль: Підручники і посібники.
