THE PHENOMENON OF POLYSEMY IN THE SYSTEM OF UKRAINIAN FORESTRY TERMS
DOI:
https://doi.org/10.24919/2411-4758.2018.140233Keywords:
forestry; term; Ukrainian forestry terminology; lexical and semantic relations; polysemy.Abstract
The article examines the manifestation of the phenomenon of polysemy in the Ukrainian forestry terminology. Researchers attribute the emergence of ambiguity in the system of terms to the infl uence of various factors, both extralingual and intralingual ones. The analysis of the semantic structure of Ukrainian forestry terms has shown that out of the total number of the terms in question (2 602 terms), 34 term units are polysemic (≈ 1, 5%), i.e. they have two or more meanings. Among polysemic forestry terms, two-, three-, four-, fi ve-, six-meaning terms can be distinguished. Most terms (19 units) have two meanings. According to their structure, polysemic terms can be divided into terms-words and terms-phrases. In Ukrainian forestry terminology, polysemy predominates among one-component terms, while compound terms have fewer possibilities to demonstrate polysemy. Polysemy is characteristic of terms, the use of which is not limited to the system of Ukrainian forestry terminology. These are general scientifi c terms, which are also active in other terminological systems. The intra-system polysemy of forestry terms is of multifarious nature. It is largely stipulated by the development of forestry as a science. One of the main factors contributing to the development of ambiguity in the system of forestry terms is the processes of metaphorical and metonymic transfer, which are based on similarity or adjacency (form, size, functions, quality, a part and the whole, etc.). It is particularly complicated to eliminate intra-system polysemy. The majority of multi-meaning forestry terms refers to the basic concepts. However, polysemy in the system of Ukrainian forestry terminology can be avoided by attaching additional components to one-word terms, which transforms them into term combinations. Polysemy confi rms the connection between forestry terms within the system of terms, as well as the terms pertaining to other fi elds of knowledge and commonly used vocabulary of the Ukrainian language. However, it adversely affects the accuracy of the term; therefore, it should be avoided. Further research could focus on the analysis of forestry terms in the functional aspect.
References
Білодід, І. (Ред.). (1970–1980). Словник української мови: в 11 т.; АН УРСР. Інститут мовознавства. Київ: Наукова думка. Т. 1–11.
Бондаренко, В., Землинський С. & Копій Л. (2013). Лісівництво. Термінологічний словник. Львів: Вид-во НЛТУ України.
Бондаренко, В. (2004). Про чужомовні та неточні лексико-стильові конструкції в українській лісівничій термінології. Науковий вісник: зб. наук.-техн. праць Українського державного лісотехнічного університету; М-во освіти України, УкрДЛТУ. Львів. Вип. 14.5: Стан і тенденції розвитку лісівничої освіти, науки та лісового господарства в Україні, 60–64
Бурковська, О. (2016). Українська термінологія лісівництва в системі термінів лісівничих наук. Spheres of Culture; ed. by Ihor Nabytovych. Lublin: Maria Curie-Sklodovska University in Lublin. Vol. ХIV. 314–322.
Вінтонів, Р. & Гриджук, О. (Ред.). (2009). Короткий тлумачний словник-довідник понять і термінів лісівництва. Львів: НЛТУ України.
Генсірук, С. (Ред.) (1999, 2007). Українська енциклопедія лісівництва: у 2 т. Львів: НВФ «Українські технології».
Годована, М. (2015). Спостереження над семантичними особливостями термінологічної лексики; Відділ наукової термінології Інституту української мови НАН України. Взято з: http://www.odigest.org/index.
Дудок, Р. (2009). Проблема значення та смислу терміна в гуманітарних науках: монографія. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка.
Краснопольська, Н. (2010). Полісемія в українській термінології менеджменту. Наукові записки. Серія «Філологічна». Острог, 362–369.
Лотте, Д. (1961). Основы постороения научно-технической терминологии. Вопросы теории методики. Москва: Наука.
Овсейчик, С. (2006). Формування української екологічної термінології (Автореф. дис. ... канд. філол. наук). Київ. 19 с.
Олійник, В. & Вітер, Р. (2011). Лісознавство: курс лекцій. Івано-Франківськ: Симфонія форте.
Погребняк, П. & Стойко, С. (1980). Російсько-український словник термінів лісівництва. Київ: Наукова думка.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724. Взято з: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF.
Ребезнюк, І. (2016). Похідники від термінів тріади: ліс – дерево – деревина. Проблеми української термінології: зб. наук. пр. XIV Міжн. наук. конф. «Проблеми української термінології СловоСвіт 2016» (Львів, 29 вересня ‒ 1 жовтня 2016 р. ). Львів: Видавництво Львівської політехніки, 66–72.
Рогач, Л. (1999). Семантична основа лінгвістичних термінів в українській та англійській мовах. (Автореф. дис. канд. філол. наук). Київ.
Селіванова, О. (2006). Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава; Київ: Довкілля.
Симоненко, Л. (1991) Формування української біологічної термінології: монографія. Київ: Наукова думка.
Суперанская, А., Подольская, Н. & Васильева, Н. (1989). Общая терминология: вопросы теории. Москва: Наука.
Татаринов, В. (1988). Лексико-семантическое варьирование терминологических единиц и проблемы терминографии. (Автореф. дис. канд. филолог. наук). Москва.
Толикина, Е. (1970). Некоторые лингвистические проблемы изучения термина. Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. Москва: Наука, 53 – 67.
Туниця, Ю. & Богуслаєв, В. (2014). Лісотехнічний термінологічний словник: український, російський, англійський. Львів: Піраміда.
Чикаленко, Є. (Ред.). (1928). Лісотехничний словник. Німецько-український. Лісова термінологічна комісія при Агрономічно-лісовому факультеті УГА в ЧСР та Спілки техніків с. г. в ЧСР. Подєбради.
Швиденко, А. (2004). Лісівництво: підручник. Чернівці: Рута.
Gajda, S. (1990). Wprowadzenie do teorii terminu. Opole: WSP.
