FEATURES OF THE VERBALIZATION OF THE CONCEPT OF HONOR IN PETRO KARMANSKY'S POETRY COLLECTION "FOR HONOR AND WILL"
DOI:
https://doi.org/10.24919/2518-1602.2024.9.9Keywords:
Petro Karmansky, concept, verbal representatives of the concept, hyponym, synonyms, antonyms, metaphors-periphrasis, derived words.Abstract
In the article, the texts of poems from the collection of Galician Petro Karmansky "For Honor and Will" are examined in the context of the concept of HONOR. The collection was published in 1923. It is dedicated to the fighters for the will of the people and the independent Ukrainian state during the Polish-Ukrainian war of 1918–1919, which Galician Ukrainians could not win. Therefore, it was important for the author to testify to the greatness of these liberation struggles, the need to continue the struggle and raising brave and indomitable warriors for future victories. For the purpose of exploration, it was determined to reveal the peculiarities of the verbalization of the concept of HONOR in the poetry collection of Petro Karmansky "For honor and will", clarifying in this way the author's understanding of its leading features. The key status of the analysed concept in the collection, confirmed, is emphasised by the fact of its fixation in its name. The antiquity of the concept of HONOR in the ethnic consciousness of speakers, its historical endurance, universalism, ability to develop and enrich with nationally and individually significant components are noted. It was established that the lexeme "honor" as the main verbalizer of the concept is not noted in the examined tests frequently – only 5 uses. More frequent are the units representing the components of the concept – conceptshyponyms. Positive words are singled out among them (marked connotation): "hero" (11 usages), "knight" (3 usages), "titan" (7 usages), "giant" (2 usages), "giant" (1 usage), reinforced by the epithets "saint", " proud", and negatively marked: "executioner" (13 usages), enemy (3 usages), opponent (4 usages), tyrant (2 usages), cutthroat (4 usages), "land thief" (3 usages), Cain (2 use), 1 use each – "bastard", "Mongol", "barbarian", "ruffian", "Pilate", executioner-aristocrat, as well as their derivatives. The presence of metaphor-periphrasis among the names of both groups was recorded: "proud confused falcon", "deaf soul changers", "enemy savagery". The units with the lexeme "honor" in paradigmatic relations are indicated: the synonym "glory" and the antonyms "shame", "infamy", "gloom", "insult", "disgrace", "humiliation", "discredit".
References
Дацишин, Х. (2019а). Вербальна репрезентація концепту «гідність» як об’єкта дії (за матеріалами українськомовного сегмента Інтернету. Теле- та радіожурналістика. Вип. 18. 147–155.
Дацишин, Х. (2019b). Атрибутивна сполучуваність концепту ГІДНІСТЬ у сучасному українському Інтернет-дискурсі. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки: збірник наукових праць. Львів: Вид-во Львівської політехніки. Вип. 3. 142–148. URL: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2019/aug/17802/23.pdf.
Доброчесність. URL: https://www.fid-foundation.com.ua/news/shcho-dlia-vas-oznachaie-dobrochesnist.
Карпенко, Ю. О. (1975). Назва твору як об’єкт ономастики (переважно на творчості М. Бажана). Повідомлення Української о номастичної комісії. Київ: Наукова думка. Вип. 13. 3–10.
Караванський, С. (1993). Практичний словник синонімів української мови. Київ: Вид-во «Орій» при УКСП «Кобза».
Косів, М. (1990). Воскресають лиш там, де є могили… Дзвін. № 6. 81–97.
Петрів, О. (2019). Концепт «СВОБОДА» в когнітивно-семантичному полі вірша Івана Франка «Ще не пропало!». Рідне слово в етнокультурному вимірі [Текст]: зб. наук. праць / Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Дрогобич: Посвіт. 141–150.
Скаб, М. В. (2009). Концептуалізація сакральної сфери в українській мові: автореф. дис. … д-ра філол. наук). Київ.
Словник української мови (1970–1980): в 11 тт. Київ: Наукова думка.
Федурко, М., Федурко, О. (2022). Мовний образ-концепт ВОЛЯ в репрезентації поета Петра Карманського.
Рідне слово в етнокультурному вимірі [Текст]: зб. наук. праць / Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Дрогобич: Посвіт. 188–206.
Філософський енциклопедичний словник (2002). Київ: Абрис.
Чабан, В. (2015). Концептосфери ЧЕСТЬ і ГІДНІСТЬ в українській лінгвокультурі. Наукові записки Національного університету Острозька академія. Серія: Філологічна. Вип. 56. 320–323.
Чабан, В. (2017). ЧЕСТЬ і ГІДНІСТЬ в українській мові та культурі. Nazwy wartości w językach europejskich. Raport z badań empirycznych. Przemyśl: Państwowa Wyższa Szkoła Wschodnioeuropejska, 324–331.
Черненко, H. A., Голубовська, І. О. (2017). Фреймове моделювання концепту ДОБРОЧЕСНІСТЬ : зіставний аспект (на матеріалі латинської, французької, англійської та української мов). Мовознавство. № 1. 3–18.
Ярмак, В. (2017). Поняття ЧЕСТЬ у сучаснiй українськiй мовi (спроба когнiтивної дефiнiцiї). Leksykon aksjologiczny Słowian i ich sąsiadów. Tom-5. Honor». Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej. 273–305.
Ястремська, Т. (2020). Картина світу і концепт: проблема (пере)осмислення. Україна : культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип 33.С. 394–410. URL: https://www.inst-ukr.lviv.ua/download.php?portfolioitemid=374.
Leksykon aksjologiczny Slowian i ich sąsiadów. Tom-5. Honor» (2017). Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej.