УКРАЇНСЬКА АНТРОПОНІМІЯ ХVІІ СТ. У МАЛОВІДОМОМУ ТУРЕЦЬКОМУ ІСТОРИЧНОМУ ДЖЕРЕЛІ. IX
DOI:
https://doi.org/10.24919/2518-1602.2024.9.7Ключові слова:
антропонімія, запозичені імена, твірні основи, власні назви людей, «Деф- тер Муфассал 1681 року».Анотація
Статтю присвячено дослідженню українських антропонімів XVІІ ст., які засвідчені в маловідомому турецькому історичному джерелі «Дефтер Муфассал 1681 року». Простудійовано власні назви людей у межах М – Mavrunejko. Антропоніми, що репрезентовані в «Дефтері», свідчать про їхню архаїчність, адаптацію запозичених імен на україномовному ґрунті. З 91 дослідженої назви засвідчено такі, які: поширені і сьогодні на рівні власних імен людей і прізвищ; мають відмінності зі сучасними відповідниками на фонетичному рівні; не виявлені на сучасному етапі, знаходимо їх у похідних назвах. У результаті розвідки було встановлено особливості антропонімії, що виділена з турецької пам’ятки «Дефтер Муфассал 1681 року», зокрема це історичне джерело засвідчує функціонування прізвищевих назв в Україні на кінець ХVII ст., репрезентований список антропонімів у межах М – Mavrunejko підтверджує, що у ХVII ст. існував обширний реєстр запозичених власних імен, які адаптувалися на українському мовному ґрунті; законстатовано великий спектр різноманітних суфіксів, за допомогою яких творилися похідні імена/прізвиська/прізвищевої назви.
Посилання
Карта поширення прізвищ України. Рідні. Генеалогічне товариство. URL: https://ridni.org/karta.
ПОКАЖЧИКИ ДО НОВГОРОДСЬКОГО ПЕРШОГО ЛІТОПИСУ. ІЗБОРНИК. URL: http://litopys.org.ua/novglet/novgdod04.htm.
Редько, Ю. (2007). Словник сучасних українських прізвищ у 2 т. Львів: НТШ, Т. 1.
Редько, Ю. К. (2023). Сучасні українські прізвища (походження, словотвір, поширення). Львів. 552 с.
Словник прізвищ: практичний словозмінно-орфографічний (на матеріалі Чернівеччини). Чернівці: Букрек.2002.
Словарь української мови : у 4 т. / зібр. ред. журн. «Киевская Старина»; упор. з додатком власного матеріалу Б. Грінченко. К., 1907. Т. 1. 494 с.; 1907. Т. 2. 573 с.; 1907. Т. 3. 506 с.; 1907. Т. 4. 563 с.
Трійняк, І.І. (2005). Словник українських імен. Київ: Довіра.
Internet Archive. Wayback Machine. URL: https://web.archive.org/web/20230309213956.
Kołodziejczyk, D. (2004). The Ottoman Survey Register of Podolia (ca. 1681). Defter-i Mufassal-i Eyalet-i
Kamaniçe. Part I: Text, Translation, and Commentary. Kyiv – Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press for the Harvard Ukrainian Research Institute.
Türk Dil Kurumu Sözlükleri. URL: https://sozluk.gov.tr/.