ОСОБЛИВОСТІ САНОГЕННОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ

Анотація

Розвиток сучасної студентської молоді відбувається у доволі складних умовах. Соціальні, економічні, політичні, побутові, міграційні, навчальні негаразди, які трапляються у студентів, можуть призводити до погіршення психологічного та фізичного здоров’я, а тому вимагають від них мобілізації зовнішніх та внутрішніх ресурсів для їх подолання. Одним із внутрішніх ресурсів подолання негараздів вважаємо тип мислення – саногенне чи патогенне. Саногенне мислення – це мислення, яке зменшує внутріособистісний конфлікт і психічну напруженість. Воно допомагає позбутися негативних наслідків емоційного стресу, сприяє саморегуляції й усвідомленню людиною різних емоцій, бажань, потреб, і у такий спосіб запобігає захворюваності. Протилежним до саногенного є патогенне мислення, яке може призвести до хвороби чи патології особистості. При такому мисленні посилюється психічна напруженість через негативні переживання, поглиблюється складна ситуація у відносинах між людьми, що спричиняє емоційний стрес чи хворобу. Саногенне мислення дає студентам суттєві здобутки: віру в себе, у власні сили; сприяє досягненню успіху в будь-якій справі; допомагає успішно долати перешкоди, невдачі, кризи; формує можливість більш ефективної адаптації до змін в житті; оптимізм, самовладання, доброзичливі відносини з оточенням; здоровий спосіб життя, зміцнення здоров’я; нову життєву позицію, девізами якої є тези: «Я можу», «Від мене залежить багато чого», «Я вірю в себе, в життя, в успіх». Усе це необхідне студентам для успішного особистісного та професійного розвитку. Засобом оволодіння методом саногенного мислення є саногенна рефлексія з функцією усвідомлення механізмів психологічного захисту та контролю емоцій і психологічних станів особистості. Проведене нами дослідження показало, що у студентів переважає саногенне мислення. Проте є частина студентів, у яких спостерігаються ознаки лише патогенного мислення, і частина студентів, у яких присутнє і саногенне і патогенне. Також результати емпіричного дослідження вказують на те, що інтенсивність суб’єктивного відчуття фізичного неблагополуччя залежить від саногенного мислення і оптимізму. Отримані результати актуалізують проблему дослідження особливостей саногенного мислення студентів та вказують на необхідність розвитку у досліджуваних навичок саногенної рефлексії. Особистісний зріст студента у ході набуття навичок саногенного мислення буде спрямований на те, щоб стати більш благополучним, ніж раніше, бути емоційно стійким, передбачає придбання способів поведінкового та інтелектуального захисту як від зовнішніх, так і внутрішніх небезпек. Уважаємо, що розвиток навичок саногенної рефлексії у студентів має бути одним із напрямів їх психолого-педагогічного супроводу у закладі вищої освіти.