СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВИТОКИ РОЗВИВАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-8437.45.197000

Ключові слова:

освіта; простір освіти; розвиток; становлення; трансформація; особистість; творчий потенціал

Анотація

Глобальні виклики прогресуючої складності вимагають оперативного й адекватного реагування на основі узгодженої та продуктивної особистої життєвої функції. Доречність нелінійних інноваційних непередбачуваних процесів існування у всій мінливості його змін та сценаріїв є основою творчого потенціалу людини. Творчий потенціал як синтез здібностей, характеристик та готовності і можливості продуктивної життєдіяльності формується у процесі навчальної взаємодії. Як результат, освіта стає всеохопливим процесом, що постійно функціонує. Виховання – це унікальний процес розвитку багатогранного досвіду буття, творення та розвитку духовності і продуктивного життєвого шляху. Освіта супроводжує особистісне екзистенціалістичне становлення та творчий розвиток у всьому різноманітті життєвих сенсів. Продуктивний розвиток особистості бере свій початок від постійної динаміки освітнього простору. Особистісна потенціальна здатність до розвитку може бути реалізована в різних формах взаємодії: свідомої, несвідомої, прихованої та явної, формальної та неформальної тощо. Навчальний простір визначається як необмежений територією та часом, нелінійний, динамічний і цілісний трансформаційний процес міжпредметного спілкування всередині інформаційної мережі глобальної комунікації. Він базувався на аналізі соціальних та психологічних агентів, які впливають на специфіку особистісного розвитку і реалізації творчого потенціалу. Освітній простір об’єднує об’єктивні, інформаційно-технологічні, емоційні, символічні, раціональні й інтелектуальні та інтуїтивно-духовні реалії: культурний та історичний досвід людства, сучасні знання про перспективи світу та людської цивілізації; архаїчне відчуття колективного несвідомого, досвід розвитку індивідуальної історії з трансперсональним досвідом; формально структурований, формалізований, спонтанно формалізований метод отримання знань; особистий, соціальний, транскультурний досвід; процеси інтеграції та диференціації, які визначають її динамічну стійкість.

Посилання

Аммон, Г. (1995). Динамическая психиатрия. Санкт-Петербург.

Бердяев, Н.А. (1994). Философия свободного духа. Москва: Республика.

Бертин, А. (1992). Воспитание в утробе матери, или Рассказ об упущенных возможностях. (Г.П. Хлуновска, Пер.). Санкт-Петербург: МНПО «Жизнь».

Боулби, Дж. (2003). Привязанность. (Н.Г. Григорьева & Г.В. Бурменска, Пер.). Москва: Гардарики.

Верни, Т. (1994). Тайная жизнь ребенка до рождения. Москва: Аква.

Горбунова, Л.С. (2015). Філософія трансформативної освіти для дорослих: університетські стратегії і практики. Суми: Університетська книга.

Джемс, В. (1993). Многообразие религиозного опыта. Санкт-Петербург: Андреев и сыновья.

Ильин, И.А. (1993). Сочинения. Т. 1: Путь духовного обновления. Ю.Т. Лисица (Сост., вступ. ст. и коммент.). Москва: Русская книга.

Коновальчук, В.І. (2017). Розвиток творчого потенціалу особистості у просторі освіти. (Дис. д-ра філософ. наук). Інститут вищої освіти НАПН України, Київ.

Коновальчук, В.І. (2014). Характер розвитку простору освіти. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Додаток 1 до Вип. 35: Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (с. 196–205). Київ: Гнозис.

Коновальчук, В.І. (2016). Творча особистість у просторі освіти. Умань: ФОП Жовтий О. О.

Пиаже, Ж. (1969). Избранные психологические труды. Москва: Просвещение.

Подобед, Н.Д. (2001). Внутриутробное воспитание плода. В Н.А. Жаркин (Ред.), Перинатальная психология и акушерство (с. 30–33). Волгоград: Волгоградская медицинская академия.

Робінсон, К., & Ароніка, Л. (2016). Школа майбутнього. Революція у вашій школі, що назавжди змінить освіту. (Г. Лелів, Пер.). Львів: Літопис.

Скотна, Н. (2005). Особа в розколотій цивілізації: освіта, світогляд, дії. Львів: Українські технології.

Фанти, С. (1995). Микропсихоанализ. Москва.

Фрейд, З. (1992). Психоанализ. Религия. Культура. Москва: Ренесанс.

Чемберлен, Д. (2005). Разум вашего новорожденного ребенка. Москва: Класс.

Harkness, S. (1992). The developmental niche: A theoretical framework for analyzing the household production of health. Social Science and Medicine, 38 (2), 217–226.

Schindler, S., & Zimprich, H. (1983). Ekologie der Perinatalzeit (рp. 24–49). Stuttgart: Hippocrates.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-06