СТАН ЗБЕРЕЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЙ РІДКІСНИХ І ЗНИКАЮЧИХ ВИДІВ РОСЛИН У ФЛОРІ ЛЬВІВЩИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.2.7

Ключові слова:

Червона книга, рідкісні рослини, флора, рясність, таксономічне різноманіття, категорія

Анотація

Унаслідок деградації природних осередків рослинності швидкими темпами вимирають популяції раритетних видів рослин. Багатьом рослинам загрожує зникнення саме через порушення умов місцезростань, спричинених розорюванням земель, вирубуванням лісів. Такі процеси, як урбанізація та рекреаційне навантаження, неконтрольований туризм, спричиняють зменшення чисельності та ставлять під загрозу зникнення багатьох видів рослин, насамперед із лікарськими та декоративними властивостями. У зв’язку із цим особливого державного, наукового та практичного значення набуває охорона всього рослинного світу, особливо рідкісних і таких, що зникають, видів. Одним з основних завдань дослідження є виявлення таких, що зникають, видів рослин, які охороняються на державному та регіональному рівнях, постійний їх моніторинг, розроблення рекомендацій із метою збереження та відтворення фіторозмаїття. У статті представлено результати дослідження рідкісних і таких, що зникають, видів рослин Дрогобицького району (с. Рівне). Визначено систематичний склад, установлено рясність, визначено екологоценотичну структуру. З’ясовано, що флора району налічує 30 видів рідкісних і таких, що зникають, видів, які належать до 29 родів, 21 родини та 2 відділів. Відділ Magnoliophyta налічує 29 видів (96,6%), із яких на Liliopsida припадає 40,0%, Magnoliopsida – 56,6%. Відділ Lycopodiophyta, монотипний, містить лише 1 вид (3,4%). Найчисельнішими є родини Orchidaceae, Ranunculaceae, які налічують по 4 види, що становить 13,3%. Родини Rosaceae, Amaryllidaceae та Iridaceae налічують по 2 види (6,6%). Виявлено, що серед рослин домінує неморальний флороценотип 43,4% (13 видів), лучний флороценотип становить 40,0% (12 видів). Незначну частину становить гігрофільний спектр флори, що налічує 5 (16,6%) видів. За життєвими формами найчисленнішими є криптофіти (53,3%), друге місце посідають гемікриптофіти (33,3%).

Посилання

Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України. Київ : Альтерпрес. 2012, 148 с.

Голубець М.А. Біотична різноманітність і наукові підходи до її збереження. Львів : Ліга-Прес, 2003. 33 с.

Гапоненко М.Б., Комендар В.І. Карпатські сторінки Червоної книги України. Київ : Фітосоціоцентр, 2002. 280 с.

Друде О. Екологія рослин. Київ : Фіона-К, 2003. 208 с.

Малиновський К.А., Царик Й.В. Проблема вивчення і охорони популяцій рідкісних видів флори Українських Карпат. Український ботанічний журнал. 1991. № 3. С. 13–21.

Попович С.Ю. Синфітосозологія лісів України. Київ : Академперіодика, 2002. 228 с.

Стойко С.М. Созологічна категоризація та екологічні засади збереження рідкісних і зникаючих видів рослин. Український ботанічний журнал. 1992. № 1. С. 50–56.

Раритетний фітогенофонд західних регіонів України / С.М. Стойко та ін. Львів : Ліга-Прес, 2004. 232 с.

Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна «Зелена книга») / С.М. Стойко та ін. Львів : Поллі, 1998. 190 с.

Рідкісні та зникаючі рослини Львівщини / Л.О. Тасєнкевич та ін. ; М-во еколо. та природ. ресурсів України ; Держ. упр. охорони навколиш. природ. середовища у Львів. обл. Львів : Бона, 2011. 124 с.

Червона книга України. Рослинний світ /за ред. Я.П. Дідуха. Київ : Глобалконсалтинг, 2009. 900 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-22

Номер

Розділ

Статті