СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗМІНИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2312-8437.54.2024-2.7Ключові слова:
екологічна свідомість, ресурсні втрати, екологічне горе, множинні спільнотні ідентичності, громадянська ідентичністьАнотація
У статті представлені результати дослідження соціально-психологічних аспектів ставлення українців до екології під час війни. Дослідження проводилося з жовтня 2022 року по травень 2023 року та охопило у загальній кількості 1766 респондентів віком від 18 до 70 років обох статей. Мета статті – дослідити та висвітлити основні зміни екологічної свідомості українців; проаналізувати вплив множинних спільнотних ідентичностей на стан екологічної свідомості українців. У дослідженні використовувалися такі методи, як якісний збір даних, та два кількісних опитування, в основу яких лягли виокремлені на попередньому етапі індикатори. Науковою новизною статті виступило вивчення екологічних наслідків війни у соціально-психологічному контексті. Аналіз результатів дозволив дійти таких висновків: з’ясовано, що значення екології для українців в умовах війни зросло для більш ніж половини опитаних, проте реальні дії для покращення довкілля реалізовують лише чверть опитаних; вищий рівень екологічної свідомості мають респонденти з високими проявами таких спільнотних ідентичностей, як громадянська, місцева, професійна. Респонденти з низькими проявами вказаних ідентичностей схильні менше турбуватися про українське довкілля. З огляду на це посилення ролі громадянської ідентичності може виступати інтегруючим чинником активації інших форм спільнотної ідентифікації українців у напрямі зростання екологічної свідомості та екологічної відповідальності. Досліджено феномен екологічного горя, в основі якого лежать ресурсні втрати та який виявився найбільш значущим індикатором екологічної свідомості. Соціально-психологічний аспект спільного переживання в майбутньому також може активізувати зростання екологічної свідомості українців. Перспектива подальших досліджень передбачає вивчення впливу зазначених тенденцій на динаміку конкретних дій українців у напрямі покращення екологічного становища держави.
Посилання
Василюк О. Якою повинна бути доля пошкоджених вибухами українських територій. Ukrainian War Environmental Consequences Work Group. 2022. Вип. 2. URL: https://uwecworkgroup.info/uk/future-ofmunitions-damaged- ukrainian-lands/ (дата звернення: 19.11.2024).
Горбулін В. Світова глобальна проблема розмінування: український вектор. Вісник Національної академії наук України. 2022. № 2. С. 3–13. https://doi.org/10.15407/visn2022.02.003.
Губарєва В. Підрив Каховської ГЕС. Якими будуть наслідки для довкілля? Ukraine War Environmental Consequences Work Group. 2023. Вип. 14. URL: https://uwecworkgroup.info/uk/explosion-of- thekakhovka-hydropower-plant-what-are-the-environmental- consequences/ (дата звернення: 20.11.2024)
Дубовий В.І., Дубова О.В. Екологічна культура : навчальний посібник. Херсон : Грінь Д.С., 2016. 256 с.
Екологічна психологія : хрестоматія / за ред. Ю.М. Швабла. Київ : Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, 2018. 224 с.
Льовочкіна А.М. Основи екологічної психології : навчальний посібник. Київ : МАУП, 2004. 136 с.
Перга Т.Ю. Екологічні наслідки війни Росії проти України. Війна проти України. ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». URL: https://ivinas.gov.ua/viina-rf-proty-ukrainy/ekolohichni-naslidky-viiny-rosiiproty-ukrainy.html (дата звернення: 17.11.2024).
Рудоміно-Дусятська О.В. Екологічний зміст територіальної поведінки людини. Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка. Т. 7. Вип. 23. Київ, 2010. С. 83–94.
Скребець В.О. Екологічна психологія : підручник. Київ : Видавничий дім «Слово», 2014. 456 с.
Apaolaza V., Paredes M.R., Hartmann P., Barrutia J.M., Echebarria C. How does mindfulness relate to proenvironmental behavior? The mediating influence of cognitive reappraisal and climate change awareness. Journal of Cleaner Production. 2022. Vol. 357. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.131914.
Bleidorn W., Lenhausen M.R., Hopwood C.J. Proenvironmental attitudes predict proenvironmental consumer behaviors over time. Journal of Environmental Psychology. Vol. 2021. 76. https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2021.101627.
Fresque-Baxter J.A., Armitage D. Place identity and climate change adaptation: a synthesis and framework for understanding. Wiley Interdisciplinary Reviews: Climate Change, 2012. 3(3), 251–266. doi: 10.1002/wcc.164. https://doi.org/10.1002/wcc.164.
Hartmann P., Eisend M., Apaolaza V., Clare D’Souza. Warm glow vs. altruistic values: How important is intrinsic emotional reward in proenvironmental behavior? Journal of Environmental Psychology. 2017. Vol. 52. P. 43–55. https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2017.05.006.
Hultman M., Pule P. Ecological masculinities: a response to societal crisises of our time. Pоpulation. 2020. 23(2). doi: 10.19181/population.2020.23.2.6
Marshall N., Adger W.N., Benham C., Brown K., Curnock M.I., Gurney G.G., Thiault L. Reef Grief: investigating the relationship between place meanings and place change on the Great Barrier Reef, Australia. Sustainability Science, 2019. 14. P. 579–587. http://dx.doi.org/10.19181/population.2020.23.2.6.
Milfont T.L., Poortinga W., Sibley C.G. Does having children increase environmental concern? Testing parenthood effects with longitudinal data from the New Zealand attitudes and values study. PloS One, 2020. 15 (3). Article e023036. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0230361.
