АНТРОПОЦЕНТРИЧНИЙ ВИМІР МЕТАФОРИ У ТВОРАХ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ПРОЗАЇКІВ 20–30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2518-1602.2023.11Ключові слова:
антропоцентризм, метафора, індивідуальна мовна картина світуАнотація
У статті проаналізовано особливості метафоричного осмислення світу західноукраїнськими письменниками. Розглянуто комунікативно-прагматичні ситуації, які репрезентують мовленнєві пріоритети письменника у виборі тих чи тих художніх засобів. Метафори є засобом створення індивідуальної мовної картини світу (як відображення лінгвокогнітивного рівня мовної особистості). Західноукраїнські письменники початку ХХ століття стали генераторами несподіваних семантичних конотацій, образно-поетичних смислів, змінюючи повсякденну мову і способи сприймання світу, вдаючись до нових засобів художньої типізації задля психологічної характеристики персонажів.
Посилання
Бацевич, Ф. С. (2004). Основи комунікативної лінгвістики. Київ : ВЦ «Академія».
Єщенко, Т. (2018). Текстово-антропоцентричний вимір метафори українських поетів 1990-х. Київ : Академвидав.
Пихтовникова, Л. С. (2015). Метафора и метаметафора в немецкоязычном художественном дискурсе: когнитивный и прагмалингвистический аспекты. Харків : ХНУ имени В. Н. Каразина.
Потебня, О. (1985). Естетика і поетика слова. Київ : Мистецтво.
Радзикевич, В. (1947). Історія української літератури. Нова доба. Мюнхен.
Ставицька, Л. О. (1996). Естетика слова у художній літературі 20-30 років ХХ ст. (системно-функціональний аспект) : автореф. дис. ... докт. філол. наук. Київ : Ін-т укр. мови НАН України.
