ВПЛИВ СПОСОБІВ ЕКСТРАГУВАННЯ НА АНТИОКСИДАНТНУ АКТИВНІСТЬ ЕКСТРАКТІВ ТРАВИ РОСЛИН HYSSOPUS OFFICINALIS L. ТА MELISSA OFFICINALIS L.
DOI:
https://doi.org/10.32782/2450-8640.2022.2.1Ключові слова:
екстрагування, антиоксидантна активність, лікарська рослинна сировина, Hyssopus officinalis L., Melissa officinalis L.Анотація
У статті розглядаються питання пошуку лікарських рослин із підвищеним вмістом антиоксидантів і розроблення способів їх максимального вилучення в екстракти. Проаналізовано вплив різних чинників на динаміку процесу екстрагування лікарської сировини, зокрема її виду, хімічної природи, ступеня подрібнення, співвідношення сировини й екстрагента, природи екстрагента, тривалості та температури екстрагування. Досліджено інтегральну антиоксидантну активність (АОА) спиртового й отриманих трьома способами екстрагування водних екстрактів трави гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.) і меліси лікарської (Melissa officinalis L.), зібраної на навчально-дослідній ділянці Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Визначення антиоксидантної активності екстрактів здійснювали потенціометричним методом за допомогою медіаторної системи. З’ясовано, що спиртові екстракти досліджуваної лікарської рослинної сировини виявляють в 1,2–1,8 рази вищу антиоксидантну активність порівняно з водними екстрактами, отриманими різними способами. Показники антиоксидантної активності для спиртових екстрактів трави рослин H. officinalis і M. officinalis відповідно становлять 2,66 ± 0,08 мг АК/мл та 2,94 ± 0,17 мг АК/мл. Показано, що кращим способом водної екстракції як трави H. officinalis, так і M. officinalis є другий спосіб, за якого рослинний матеріал заливали гарячою водою (70 °С), настоювали впродовж 15 хвилин на киплячій водяній бані та 45 хвилин охолоджували. Антиоксидантна активність отриманого таким способом водного екстракту H. officinalis становить 1,93 ± 0,1 мг АК/мл. Цей показник вищий на 31,3% від антиоксидантної активності екстракту, отриманого третім способом, та на 18,4% – першим способом. Усі екстракти M. officinalis виявляють більшу антиоксидантну активність порівняно з H. officinalis. У разі другого способу водної екстракції антиоксидантна активність витяжок M. officinalis становить 2,45 ± 0,11 мг АК/мл, що є на 16,7% вищою, ніж у третьому способі, та на 17,2% – від екстракції першим способом.
Посилання
Антиоксидантні властивості деяких видів рослинної сировини / М. Головко та ін. Східно-Європейський журнал передових технологій. 2011. T. 4. № 6 (52). С. 9–11.
Гончарук Є., Коршун М. Вільнорадикальне окиснення як універсальний неспецифічний механізм пошкоджуючої дії шкідливих чинників довкілля (огляд літератури та власних досліджень). Журнал Академії медичних наук України. 2004. Т. 10. № 1. С. 131–150.
Гиріна О., Глущенко А. Перебіг вільнорадикальних процесів і підбір антиоксидантної терапії при ішемічній хворобі серця. Ліки України. 2003. № 4. С. 13–19.
Антиоксидантна система захисту організму: огляд / І. Бєленічев та ін. Сучасні проблеми токсикології. 2002. № 3. С. 5–17.
Dillard C.J., German J.B. Phytochemicals: nutraceuticals and human health. J. Sci. Food Agric. 2000. Vol. 80. P. 1744–1756.
Antioxidant and prooxidant properties of flavonoids / D. Prochazkova et al. Fitoterapia. 2011. Vol. 82. Iss. 4. P. 513–523. DOI: 10.1016/j.fitote.2011.01.018.
Modern extraction methods for preparation of bioactive plant extracts / A. Gupta et al. International J. of Applied and Natural Sciences. 2012. Vol. 1. Iss. 1. P. 8–26.
Дослідження параметрів екстракції трави приворотня / А. Грицик та ін. Modern Pharmacy and Medicine. 2021. Vol. 1. Iss. 2. P. 1–9.
Дослідження технологічних характеристик квіток календули (Flores Calendulae) для оптимізації екстракції флавоноїдів / О. Протункевич та ін. Південноукраїнський медичний науковий журнал. 2019. № 24. С. 56–60.
Бандура В., Коляновська Л. Аналіз сучасних методів та факторів, що впливають на процес екстрагування. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія «Технічні науки». 2014. № 2 (85). С. 130–135.
Державна Фармакопея України : у 3 т. 2-е вид. Харків : Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2015. Т. 1. 1128 с.
Потенціометричне визначення антиоксидантної активності екстрактів рослин Calendula officinalis L. за впливу біостимуляторів росту / О. Лупак та ін. Scientific Jornal “Science Rise: Biological Science”. 2017. № 6 (9). С. 10–13.
Potentiometric Study of Antioxidant Activity: Development and Prospects / A. Ivanova et al. Critical Reviews in Analytical Chemistry. 2015. Vol. 45. Iss. 4. P. 311–322.
Исследование антиоксидантной активности растительности Ферганской долины / Д. Аронбаев и др. Молодой учëный. 2015. № 4 (84). С. 30–34.
Котюк Л. Особливості мікроморфологічної будови гісопу лікарського. Modern Phytomorphology. 2016. Vol. 10. P. 59–67.
Шпичак О. Ідентифікація трави меліси, шишок хмелю та суцвіть лаванди у сумішах з рослинної сировини методом тонкошарової хроматографії. Вісник фармації. 2012. № 1 (69). С. 57–60.
Дослідження кислот гідроксикоричних трави чистецю Зібольда / С. Марчишин та ін. Медична та клінічна хімія. 2016. Т. 18. № 3. С. 13–16.
