АКУСТИЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ НА ВУЛИЦЯХ МІСТА ЛЬВОВА ТА ВПЛИВ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ НА РІВЕНЬ ШУМУ, ЗУМОВЛЕНОГО РУХОМ АВТОТРАНСПОРТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.2.5Ключові слова:
акустичний шум, забруднення атмосфери, автомобільний транспорт, екосистемні послуги, зелені насадження, урбоекосистема.Анотація
Анотація. Акустичний шум – поширений вид фізичного забруднення атмосфери, який погіршує якість довкілля в містах. Метою роботи було з’ясувати рівень шумового навантаження на вулицях м. Львова та вплив зелених насаджень на показники акустичного шуму, зумовленого рухом автомобільного транспорту. Для досліджень вибрали 40 ділянок: 30 ділянок (Д1–Д30) – на проспектах і вулицях міста з інтенсивним транспортним рухом і 10 ділянок (А1–А5 і Б1–Б5) – на території Скнилівського парку і парку імені Івана Виговського, прилеглих до вул. Виговського. Ділянки А1 і Б1, А2 і Б2, А3 і Б3, А4 і Б4, А5 і Б5 були розташовані на віддалі, а саме 10 м, 20 м, 50 м, 100 м і 200 м від проїзної частини вулиці. Ділянки Д1–Д30 поділили на дві групи: у групу 1 об’єднали ділянки з рівномірним рухом автотранспорту, а в групу 2 – ділянки, розташовані поблизу перехресть і місць сполучення двох або трьох вулиць. Серед ділянок групи 1 виділили підгрупу 1брук., яка охоплювала ділянки вулиць, вимощених бруківкою, і підгрупу 1асф. – ділянки вулиць, вкритих асфальтобетонною сумішшю. Аналізували непостійний шум, який оцінювали за еквівалентним рівнем звуку (LАекв., дБА). Вимірювання здійснювали впродовж робочих днів тижня за допомогою шумоміра Flus MT-901A, використовуючи стандартну методику. Результати опрацьовували методами варіаційної статистики. У процесі досліджень встановлено, що значення LAекв. на аналізованих ділянках Д1–Д30 становить у середньому 73,30 ± 5,21 дБА і перевищує показник, визначений нормативними документами. Еквівалентний рівень звуку на ділянках групи 2 перевищує значення показника LAекв. на ділянках групи 1 на 5,46 дБА (p < 0,05). На вулицях, вимощених бруківкою, показник LAекв. виявляє динаміку до підвищення порівняно з таким на вулицях з асфальтобетонним покриттям. Еквівалентний рівень звуку в парках зменшується на 23,4–35,9% (p < 0,05–0,01) на ділянках, віддалених на 50–200 м від джерела шуму, яким є автомобільний рух. Оскільки зменшення шумового забруднення є однією з екосистемних послуг, які виконують зелені насадження в містах, розширення розмірів зелених зон можна рекомендувати як природно-орієнтоване рішення для поліпшення якості навколишнього середовища й екологічного стану атмосфери на території урбоекосистем.
Посилання
1. Решетченко А. І. Дослідження впливу автотранспортних потоків на акустичне середовище урболандшафтів. Комунальне господарство міст. 2018. Вип. 7. С. 180–183.
2. Day A., Bryant D. Brake noise, vibration, and harshness. In: Braking of Road Vehicles. Second Edition. Elsevier Inc., 2022. P. 323–389.
3. Pascale A., Guarnaccia C., Macedo E., Fernandes P., Miranda A.I., Sargento S., Coelho M.C. Road traffic noise monitoring in a smart city: sensor and model-based approach. Transportation Research Part D. 2023. Vol. 125. 103979. DOI: 10.1016/j.trd.2023.103979.
4. Masino J., Pinay J., Reischl M., Gauterin F. Road surface prediction from acoustical measurements in the tire cavity using support vector machine. Applied Acoustics. 2017. Vol. 125. P. 41–48. DOI: 10.1016/j.apacoust.2017.03.018.
5. Sandberg U. Road traffic noise—The influence of the road surface and its characterization. Applied Acoustics. 1987. Vol. 21. No. 2. P. 97–118. DOI: 10.1016/0003-682X(87)90004-1.
6. Li X., Li Y., Guo W., Zhang Y. Effects of ambient noise isolation on illness severity and mental health among hospitalized children with asthma: retrospective study. Noise and Health. 2024. Vol. 26. No. 121. P. 128–135. DOI: 10.4103/nah.nah_22_24.
7. Liu Y., Gu D., Zhao H., Yu R. Influence of different noise types on hearing function in patients treated for mild otitis media. Noise and Health. 2024. Vol. 26. No. 121. P. 231–234. DOI: 10.4103/nah.nah_6_24.
8. Zhang X., Zhou S. Building a city with low noise pollution: exploring the mental health effect thresholds of spatiotemporal environmental noise exposure and urban planning solution. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2024. Vol. 20. No. 5.
4222. DOI: 10.3390/ijerph20054222.
9. Zou N., Wang H., Huang Z., Wang Q. Assessment of noise exposure and risk of hearing loss for young people in amusement arcades. Noise and Health. 2024. Vol. 26. No. 122. P. 338–345. DOI: 10.4103/nah.nah_59_23.
10. Beutel M.E., Jünger C., Klein E.M., Wild P., Lackner K., Blettner M., Binder H., Michal M., Wiltink J., Brähler E., Münzel T. Noise annoyance is associated with depression and anxiety in the general population– the contribution of aircraft noise. PLoS One. 2016. Vol. 11. No. 5.
e0155357. DOI: 10.1371/journal.pone.0155357.
11. Daiber A., Kröller-Schön S., Frenis K., Oelze M., Kalinovic S., Vujacic-Mirski K., Kuntic M., Bayo Jimenez M.T., Helmstädter J., Steven S., Korac B., Münzel T. Environmental noise induces the release of stress hormones and inflammatory signaling molecules leading to oxidative stress and vascular dysfunction—Signatures of the internal exposome. Biofactors. 2019. Vol. 45. No. 4. P. 495–506. DOI: 10.1002/biof.1506.
12. Hammer M.S., Swinburn T.K., Neitzel R.L. EHP – environmental noise pollution in the United States: developing an effective public health response. Environmental Health Perspectives. 2014. Vol. 122 No. 2. P. 115–119. DOI: 10.1289/ehp.1307272.
13. Szopińska K., Balawejder M., Warchoł A. National legal regulations and location of noise barriers along the Polish highway. Transportation Research Part D: Transport and Environment. 2022. Vol. 109. 103359. DOI: 10.1016/j.trd.2022.103359.
14. Kalel N., Bhatt B., Darpe A., Bijwe J. Suppression of brake noise and vibration using aramid and zylon fibers: experimental and numerical study. ACS Omega. 2022. Vol. 7. No. 25. P. 21946–21960. DOI: 10.1021/acsomega.2c02313.
15. Ayaz M., Arshad-Nauman M. Traffic noise abatement through tree and shrub vegetation. Pakistan Journal of Forestry. 1998. Vol. 48. No. 1–4. P. 1–11.
16. Samara T., Tsitsoni T. The effects of vegetation on reducing traffic noise from a city ring road. Noise Control Engineering Journal. 2011. Vol. 59. No. 1. P. 68–74. DOI: 10.3397/1.3528970.
17. Поліщук О., Лесів М., Антоняк Г. Вплив транспортного навантаження на акумуляцію металів у рослинах на території м. Львова. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2020. Вип. 82. С. 101–109. DOI: 10.30970/vlubs.2020.82.08.
18. Polishchuk A.I., Antonyak H.L. Dynamics of foliar concentrations of photosynthetic pigments in woody and herbaceous plant species in the territory of an industrial city. Biologichni Studii / Studia Biologica. 2022. Vol. 16. No. 2. P. 29–40. DOI:
http://dx.doi.org/10.30970/sbi.1602.684.
19. Поліщук О. І., Жигаль Н. Б., Антоняк Г. Л. Динаміка концентрації хлорофілу в листках деревних рослин на території міста Львова. Acta Carpathica. 2023. Вип. 1. C. 34–44. DOI: 10.32782/2450-8640.2023.1.4.
20. ДСТУ-Н Б В.1.1.-35:2013. Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях і на територіях. Київ : Мінрегіон України, 2014. 58 с.
21. Welham S.J., Gezan S.A., Clark S.J., Mead A. Statistical Methods in Biology. Design and Analysis of Experiments and Regression. Taylor & Francis Group, LLC, 2015. 568 p. DOI: 10.1201/b17336.
22. ДБН В.1.1-31:2013. Захист територій, будинків і споруд від шуму. Київ : Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2014.
23. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови». Київ, 2019.
24. Шукель І. В., Карпин Н. І., Гордійчук А. В. Особливості формування підліскового ярусу у Скнилівському парку Львова. Науковий вісник НЛТУ України. 2012. Вип. 22.5. С. 67–71.
