«А МИ ТУЮ ЧЕРВОНУ КАЛИНУ ПІДІЙМЕМО» (СЕМАНТИКО- СТИЛІСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛЕКСЕМ-ДЕНДРОНІМІВ У ФОЛЬКЛОРИЗОВАНИХ ПІСЕННИХ ДИСКУРСАХ)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2411-4758.2022.250919Ключові слова:
фольклоризований пісенний дискурс, символ, фітономен, мовомислення, етносвідомість, асоціат,контекст.Анотація
Статтю присвячено дослідженню флоролексем як експресивних домінантних знаків фольклоризованих пісенних дискурсів, що засвідчують синкретизм авторської та народнопоетичної світорецепції. Зазначено, що пісні літературного походження, вливаючись у народнопісенну традицію, трансформуються й адаптуються до поетичних матриць фольклорних текстів, хоча й зберігають специфічні моменти власне авторського, індивідуалізованого мовомислення. Дендрономени у фольклорних дискурсах є зазвичай одним із компонентів психологічного паралелізму, в авторських пісенних текстах – це перифрази авторського внутрішнього світу, а в текстах з актуалізованими громадянсько-патріотичними мотивами – знакові експліканти української етносвідомості. Проведено різногранні лінгвопоетичні студії над конкретними (іманентно образними) лексичним одиницями, головно тими дендрономенами, які лучать народнопісенну й авторську традиції (калина, дуб, явір, верба). Крізь призму текстової енергетики (рецепція на рівні позасвідомих імпульсів та генетичних кодів) досліджено фітоценози гай, ліс, бір.
Посилання
Дей, О. І. (1978). Поетика української народної пісні. Київ : Наукова думка.
Дем’ян, Г. (2002). Українські повстанські пісні 1940 – 2000 років (історико-фольклористичне дослідження). Київ; Львів.
Дмитренко, М. (2011). Символи українського фольклору: монографія. Київ : УЦКД.
Коломієць, І. І. (2003). Флоролексеми в українській поезії ІІ половини ХХ століття: функціонально-стилістичний аспект (Автореф. дис.... канд. філол. наук). Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Київ.
Кононенко, В. (2001). Рідне слово. Київ : Богдана.
Кузьменко, О. (2005). Стрілецькі пісні як феномен пісенної культури українців. Стрілецькі пісні / упоряд., запис, вступ. ст., комент. та додат. О. М. Кузьменко, 9 – 33. Львів : Інститут народознавства НАН України.
Лановик, М. & Лановик, З. (2001). Українська усна народна творчість : підручник, 382 – 396. Київ : Знання-Прес.
Новосад, М. Г. (2000). Українська народна пісня в літературній творчості І. Франка. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство, 2, 90 – 98. Івано-Франківськ.
Нудьга, Г. (1989). Українська пісня в світі : дослідження. Київ : Муз. Україна.
Погребенник, Ф. (1991). Наша дума, наша пісня : нариси-дослідження. Київ : Муз. Україна.
Скуратівський, В. (1998). Берегиня. Київ : Вид-во ім. О. Теліги.
Стецик М. С. & Ціздин О. Ю. (2020). Поетика пісень літературного походження. Актуальні проблеми лінгводидактики в сучасному освітньому середовищі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (з міжнародною участю) / за заг. ред. Г.І. Дідук-Ступ’як, Т.М. Миколенко, М.В. Пігур, 220 – 223. Тернопіль : Вектор.
Франко, І. (1980). Як виникають народні пісні. Зібр. творів: у 50 т. 27, 57 – 65. Київ.
Шалата, М. (2017). Зброя і пісня / Співаник УПА. Редактор, автор вступ. статті та коментарів М. Шалата, 5 – 30. Дрогобич : Коло.
