ВІДПРИКМЕТНИКОВІ ПРИСЛІВНИКИ У РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЕДИКАТАМИ СТАНУ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2411-4758.2018.143124Ключові слова:
відприкметниковий прислівник; предикат стану; семантико-синтаксична структура речення; інваріантна семантична структура.Анотація
Статтю присвячено проблемі сполучуваності відприкметникових прислівників на -о (-е) // -ly із предикатами стану. Установлено, що в реченнях цього семантико-синтаксичного різновиду вживаються прислівники різних функціонально-семантичних класів. Найактивнішими є квалітативні та квантитативні nприслівники, способу дії. Відмінності спостережено в уживанні власне якісних і квантитативних прислівників: в українських висловленнях домінують структури з квантитативними прислівниками, а в англійських – із власне якісними.
Посилання
Адмони, В. Г. (1979). Структура грамматического значения и его статус в системе языка. Структура предложения и словосочетания в индоевропейских. Ленинград: Наука, 6–36.
Андерш, Й. Ф. (2009). Типологія речень з дієслівно-ад’єктивними предикаторами в українській мові в зіставленні з чеською. Мовознавство. № 1, С. 38–45.
Бабайцева В. В. (2006). Структурно-семантическое направление в современной лингвистике. Филологические науки, № 21, С. 54–63.
Бацевич, Ф. С. (1991). Функционально-ономасиологическая типология русских предикатов. Русское языкознание. Вып. 22. С. 14–15.
Вихованець І. Р. (1992). Нариси з функціонального синтаксису української мови. Київ: Наукова думка.
Вихованець, І. Р., Городенська К. Г. & Русанівський, В. М. (1983). Семантико-синтаксична структура речення. Київ: Наук. думка. 7. Вихованець, І. Р. (1993). Граматика української мови. Синтаксис. Київ: Либідь.
Гайсина, Р. М. (1981). Лексико-семантическое поле глаголов отношения в современном русском языке. Саратов : Изд-во Саратовского ун-та.
Гак, В. Г. (1973). Высказвание и ситуация. Проблемы структурной лингвистики. Москва: Наука, 349 –372.
Загнітко, А. П. (2007). Теорія сучасного синтаксису : [монографія]. Донецьк : ДонНУ.
Зайкиев, М. З. (1995). Татарская грамматика. Том 3. Синтаксис. Казань.
Іваницька, Н. Б. (2004). Функціонально-семантична класифікація абсолютних дієслів в українській та англійській мовах. Київ: Національний торгово-економічний університет.
Кадомцева, Л. О. (1985). Українська мова. Синтаксис простого речення. Київ: Вища школа.
Колосова, Т. А. (1986). О терминах и понятиях описания семантики синтаксических единиц. Синтаксическая и лексическая семантика (на материале языков разных систем). Новосибирск : Наука, 10–33.
Кутня, Г. В. (2004). Структурно-семантична і функціональна характеристика предикатів процесу в сучасній українській мові. (Автореферат кандидатської дисертації: 10.02.01 «Українська мова»). Львів.
Филлмор, Ч. (1981). Дело о падеже. Новое в зарубежной лингвистике. Москва: Прогресс. Вып. Х.
Чейф, У. Л. (1975). Значение и структура языка. Москва: Прогресс.
Шмелева, Т. В. (1994). Семантический синтаксис : Текст лекций из курса «Современный русский язык». Красноярск.
Шульжук, К.Ф. (2004). Синтаксис української мови : [підручник]. Київ : Видавничий центр «Академія».
Lakoff, G. (1968). Some Verbs of Change and Causation. Mathematical Linguistics and Automatic Translation. Cambridge MA : Report NSF-20, Aiken Computation Laboratory, Harward University.
