ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНИХ ТИПІВ НУЛЬСУФІКСАЛЬНИХ ДЕРИВАТІВ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (НОМЕНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2411-4758.2021.216002Ключові слова:
історія нульсуфіксальної деривації; іменники жіночого, чоловічого й середнього родів; назви осіб, тварин, рослин; девербативи; деад’єктиви; лексико-словотвірні типи.Анотація
Описано формування в українській мові ХІ − поч. ХХІ ст. лексико-словотвірних типів нульсуфіксальних девербативів та деад’єктивів чоловічого, жіночого й середнього родів, що іменують назви осіб, за сталим чи тимчасовим заняттям або за зовнішніми чи внутрішніми характеристиками. Проаналізовано історію атрибутивних назв тварин та рослин, утворених нульсуфіксальним способом. У статті також показано історію відприкметникових номенів живої природи чоловічого, жіночого й спільного родів. Нульсуфіксальне творення найменувань живої природи від найдавніших часів і донині є досить поширеним явищем, що справило значний вплив на формування всієї дериваційної системи українського іменника та впорядкування її елементів.
Посилання
Віняр, Г. М. (1992). Усічення як спосіб оформлення новотворів у сучасному мовленні. Сучасні аспекти дослідження граматики української мови і лінгводидактичні основи викладання шкільного курсу : [тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції]. Полтава, 73 – 74.
Лопатин, В. В. (1966). Нулевая аффиксация в системе русского словообразования. Вопросы языкознания, №1, 76 – 87. Москаленко, Л. А. (1990). Ботанічні паралелі. Культура слова. Респ. міжвідомчий зб. Вип. 39. Київ: Наукова думка, 70 – 74.
Нікітіна, Ф. О. (1983). Деякі спільні риси слов’янського словотвору. Мовознавство, №2, 58 – 65.
Николаев, Г. А. (1987). Русское историческое словообразование. Казань: Изд-во Казанского ун-та.
Хабургаев, Г. А. (1974). Старославянский язык. Москва: Просвещение.
Худаш, М. Л. (1980). До питання класифікації українських прізвищевих назв ХІV–ХVІІІ ст. З історії української лексикології. Київ: Наукова думка, 96 – 160.
Sławski, F. (1974). Zarys słowotwórstwa plasłowiańskieqo. Słownik prasłowiański. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk. Tom 1–3.
