ПОПЕРЕДНІ ДАНІ ПРО ТАКСОНОМІЧНИЙ СКЛАД БЕЗХРЕБЕТНИХ СТРУМКІВ ПОЛОНИНИ РУНА (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2450-8640.2024.2.7Ключові слова:
фауна водних безхребетних, струмки, гірський масив Полонина Руна, Українські Карпати.Анотація
Анотація. Наведено попередні результати обстеження безхребетних декількох струмків Полонини Руна (Українські Карпати). Дослідження даних струмків проведено вперше в червні 2024 р. В аналізі не вирізняли окремо біотопічні угруповання бентосу й перифітону / епіфітону. Для визначення й аналізу видового багатства та різноманітності в обрахунок включали всі таксони на найнижчому рівні визначення (НІТ – найнижчий ідентифікований таксон). Для попередньої оцінки якості середовища використали індекси EPT (кількість НІТ Ephemeroptera, Plecoptera, Trichoptera) і PhFI (Phytophilous Fauna Index). Визначено 95 таксонів різного систематичного рангу із 17 таксогруп. Найбільшою кількістю НІТ характеризувалися Chironomidae (27). Безхребетні мають преференції до мешкання на водних рослинах, до біотопів із течією, струмків, відмічені також політопічні види. Багато представлені представники род. Orthocladiinae (Chironomidae). Ідентифікація знаходження в досліджених струмках черевоногих молюсків р. Marstoniopsis (Gastropoda, Pectinibranchia, Bithyniidae) також потребує додаткового уточнення. Широко представлені личинки Diptera (Limoniidae, Pediciidae, Psychodidae, Empididae, Athericidae, Thaumaleidae тощо). Таксономічна різноманітність була досить високою, на більшості станцій індекс Шеннона був вищим за три, вона визначалась обома факторами: великою кількістю таксогруп і відносно рівномірним розподілом кількості НІТ у таксогрупах. Розподіл НІТ у струмках був досить специфічним. Кластерний аналіз показав низьку подібність таксономічного складу безхребетних обстежених станцій. Якість середовища більшості станцій за індексами ЕРТ і PhFI можна оцінити категорією «чиста» (II клас «чисті» води). За результатами обстеження видів, які перебувають під загрозою зникнення й потребують охорони, зареєстровано не було. Проте водні безхребетні Полонини Руна до цього дослідження практично не вивчались і ця робота ґрунтується лише на разовому відборі проб у червні 2024 р., робити висновки про стан біорізноманітності та наявність видів, які потребують охорони, зарано, потрібно проведення додаткових досліджень.
Посилання
1. Пляшечник В. І., Ковальчук Н. Є., Ковальчук А. А. Попередні дані по видовому складу бентосу джерел поблизу Полонини Рівної (басейн річки Уж). Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Біологія. 2006. Вип. 19. С. 199–201.
2. Метелешко О. Ю. Нові для Українських Карпат і Закарпатської низовини види плавунців (Coleoptera.Dytiscidae). Наук. зап. Держ. Природ. музею. Львів, 2002. № 17. С. 121–128.
3. Кружиліна С. В., Діденко О. В., Великопольський І. Й. Кормова база та особливості живлення струмкової, райдужної форелей та харіуса на різних біотопах річки Шипіт закарпатського регіону. Рибогосп. наука України. 2016. № 4. С. 76–94. DOI:
https://doi.org/10.15407/fsu2016.04.076.
4. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / за ред. В. Д. Романенка. Київ : Логос, 2006. 408 с.
5. AQEM consortium. Manual for the application of the AQEM method. A comprehensive method to assess European streams using benthic macroinvertebrates, developed for the purpose of the Water Framework Directive. Version 1.0. 2002.
6. Hering D., Moog O., Sandin L., Verdonschot P. Overview and application of the AQEM assessment system. Hydrobiologia. 2004. Vol. 516. P. 1–20.
7. Lyashenko A.V., Protasov A.A. Use of the Indices of Macrozoobenthos Diversity as Indicators of the State of Aquatic Ecosystems. Hydrobiol. J. 2003. Vol. 39, No. 2. P. 17–27. DOI: 10.1615/HydrobJ.v39.i4.20/
8. Афанасьєв С. О., Юришинець В. І., Воліков Ю. М., Усов О. Є., Ляшенко А. В. Прикладні програми для обробки гідробіологічних даних. Методичний посібник. Київ, 2019. 28 с.
